Job 38

L'Eternel répondit à Job du milieu de la tempête et dit:

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

Qui est celui qui obscurcit mes desseins Par des discours sans intelligence?

Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?

Ceins tes reins comme un vaillant homme; Je t'interrogerai, et tu m'instruiras.

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!

Où étais-tu quand je fondais la terre? Dis-le, si tu as de l'intelligence.

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Qui en a fixé les dimensions, le sais-tu? Ou qui a étendu sur elle le cordeau?

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

Sur quoi ses bases sont-elles appuyées? Ou qui en a posé la pierre angulaire,

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

Alors que les étoiles du matin éclataient en chants d'allégresse, Et que tous les fils de Dieu poussaient des cris de joie?

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

Qui a fermé la mer avec des portes, Quand elle s'élança du sein maternel;

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

Quand je fis de la nuée son vêtement, Et de l'obscurité ses langes;

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

Quand je lui imposai ma loi, Et que je lui mis des barrières et des portes;

і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

Quand je dis: Tu viendras jusqu'ici, tu n'iras pas au delà; Ici s'arrêtera l'orgueil de tes flots?

і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

Depuis que tu existes, as-tu commandé au matin? As-tu montré sa place à l'aurore,

Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

Pour qu'elle saisisse les extrémités de la terre, Et que les méchants en soient secoués;

щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

Pour que la terre se transforme comme l'argile qui reçoit une empreinte, Et qu'elle soit parée comme d'un vêtement;

Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

Pour que les méchants soient privés de leur lumière, Et que le bras qui se lève soit brisé?

І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

As-tu pénétré jusqu'aux sources de la mer? T'es-tu promené dans les profondeurs de l'abîme?

Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

Les portes de la mort t'ont-elles été ouvertes? As-tu vu les portes de l'ombre de la mort?

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

As-tu embrassé du regard l'étendue de la terre? Parle, si tu sais toutes ces choses.

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

Où est le chemin qui conduit au séjour de la lumière? Et les ténèbres, où ont-elles leur demeure?

Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

Peux-tu les saisir à leur limite, Et connaître les sentiers de leur habitation?

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

Tu le sais, car alors tu étais né, Et le nombre de tes jours est grand!

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Es-tu parvenu jusqu'aux amas de neige? As-tu vu les dépôts de grêle,

Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,

Que je tiens en réserve pour les temps de détresse, Pour les jours de guerre et de bataille?

які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?

Par quel chemin la lumière se divise-t-elle, Et le vent d'orient se répand-il sur la terre?

Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?

Qui a ouvert un passage à la pluie, Et tracé la route de l'éclair et du tonnerre,

Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,

Pour que la pluie tombe sur une terre sans habitants, Sur un désert où il n'y a point d'hommes;

щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

Pour qu'elle abreuve les lieux solitaires et arides, Et qu'elle fasse germer et sortir l'herbe?

щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?

La pluie a-t-elle un père? Qui fait naître les gouttes de la rosée?

Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

Du sein de qui sort la glace, Et qui enfante le frimas du ciel,

Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?

Pour que les eaux se cachent comme une pierre, Et que la surface de l'abîme soit enchaînée?

Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.

Noues-tu les liens des Pléiades, Ou détaches-tu les cordages de l'Orion?

Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?

Fais-tu paraître en leur temps les signes du zodiaque, Et conduis-tu la Grande Ourse avec ses petits?

Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?

Connais-tu les lois du ciel? Règles-tu son pouvoir sur la terre?

Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?

Elèves-tu la voix jusqu'aux nuées, Pour appeler à toi des torrents d'eaux?

Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

Lances-tu les éclairs? Partent-ils? Te disent-ils: Nous voici?

Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?

Qui a mis la sagesse dans le coeur, Ou qui a donné l'intelligence à l'esprit?

Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?

Qui peut avec sagesse compter les nuages, Et verser les outres des cieux,

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,

Pour que la poussière se mette à ruisseler, Et que les mottes de terre se collent ensemble?

коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?

Chasses-tu la proie pour la lionne, Et apaises-tu la faim des lionceaux,

Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,

Quand ils sont couchés dans leur tanière, Quand ils sont en embuscade dans leur repaire?

як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?

Qui prépare au corbeau sa pâture, Quand ses petits crient vers Dieu, Quand ils sont errants et affamés?

Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?