Job 37

Mon coeur est tout tremblant, Il bondit hors de sa place.

Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

Ecoutez, écoutez le frémissement de sa voix, Le grondement qui sort de sa bouche!

Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

Il le fait rouler dans toute l'étendue des cieux, Et son éclair brille jusqu'aux extrémités de la terre.

його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

Puis éclate un rugissement: il tonne de sa voix majestueuse; Il ne retient plus l'éclair, dès que sa voix retentit.

За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

Dieu tonne avec sa voix d'une manière merveilleuse; Il fait de grandes choses que nous ne comprenons pas.

Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

Il dit à la neige: Tombe sur la terre! Il le dit à la pluie, même aux plus fortes pluies.

До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

Il met un sceau sur la main de tous les hommes, Afin que tous se reconnaissent comme ses créatures.

Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

L'animal sauvage se retire dans une caverne, Et se couche dans sa tanière.

І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

L'ouragan vient du midi, Et le froid, des vents du nord.

Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

Par son souffle Dieu produit la glace, Il réduit l'espace où se répandaient les eaux.

Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

Il charge de vapeurs les nuages, Il les disperse étincelants;

Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

Leurs évolutions varient selon ses desseins, Pour l'accomplissement de tout ce qu'il leur ordonne, Sur la face de la terre habitée;

і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

C'est comme une verge dont il frappe sa terre, Ou comme un signe de son amour, qu'il les fait apparaître.

він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

Job, sois attentif à ces choses! Considère encore les merveilles de Dieu!

Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

Sais-tu comment Dieu les dirige, Et fait briller son nuage étincelant?

Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

Comprends-tu le balancement des nuées, Les merveilles de celui dont la science est parfaite?

Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

Sais-tu pourquoi tes vêtements sont chauds Quand la terre se repose par le vent du midi?

ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

Peux-tu comme lui étendre les cieux, Aussi solides qu'un miroir de fonte?

Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

Fais-nous connaître ce que nous devons lui dire; Nous sommes trop ignorants pour nous adresser à lui.

Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

Lui annoncera-t-on que je parlerai? Mais quel est l'homme qui désire sa perte?

Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

On ne peut fixer le soleil qui resplendit dans les cieux, Lorsqu'un vent passe et en ramène la pureté;

І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

Le septentrion le rend éclatant comme l'or. Oh! que la majesté de Dieu est redoutable!

Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

Nous ne saurions parvenir jusqu'au Tout-Puissant, Grand par la force, Par la justice, par le droit souverain: Il ne répond pas!

Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

C'est pourquoi les hommes doivent le craindre; Il ne porte les regards sur aucun sage.

Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.