Job 38

Så svarede HERREN Job ud fra Stormvejret og sagde:

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

"Hvem fordunkler mit Råd med Ord, som er uden Mening?

Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?

Omgjord som en Mand dine Lænder, jeg vil spørge, og du skal lære mig!

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!

Hvor var du, da jeg grundede Jorden? Sig frem, om du har nogen Indsigt!

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Hvem bestemte dens Mål - du kender det jo - hvem spændte Målesnor ud derover?

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

Hvorpå blev dens Støtter sænket, hvem lagde dens Hjørnesten,

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

mens Morgenstjernerne jubled til Hobe, og alle Gudssønner råbte af Glæde?

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

Hvem stængte for Havet med Porte, dengang det brusende udgik af Moders Skød,

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

dengang jeg gav det Skyen til Klædning og Tågemulm til Svøb,

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

dengang jeg brød det en Grænse og indsatte Portslå og Døre

і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

og sagde: "Hertil og ikke længer! Her standse dine stolte Vover!"

і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

Har du nogen Sinde kaldt Morgenen frem, ladet Morgenrøden vide sit Sted,

Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

så den greb om Jordens Flige og gudløse rystedes bort,

щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

så den dannedes til som Ler under Segl, fik Farve, som var den en Klædning?

Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

De gudløses Lys toges fra dem, den løftede Arm blev knust.

І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

Har du mon været ved Havets Kilder, har du mon vandret på Dybets Bund?

Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

Mon Dødens Porte har vist sig for dig, skued du Mulmets Porte?

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

Så du ud over Jordens Vidder? Sig frem, om du ved, hvor stor den er!

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

Hvor er Vejen til Lysets Bolig, og hvor har Mørket mon hjemme,

Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

så du kunde hente det til dets Rige og bringe det hen på Vej til dets Bolig?

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

Du ved det, du blev jo født dengang, dine Dages Tal er jo stort!

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Har du været, hvor Sneen gemmes, og skuet, hvor Hagelen vogtes,

Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,

den, jeg gemmer til Trængselens Tid, til Kampens og Krigens Dag?

які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?

Hvor er Vejen did, hvor Lyset deler sig, hvor Østenvinden spreder sig ud over Jorden?

Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?

Hvem åbnede Regnen en Rende og Tordenens Lyn en Vej

Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,

for at væde folketomt Land, Ørkenen, hvor ingen bor,

щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

for at kvæge Øde og Ødemark og fremkalde Urter i Ørkenen?

щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?

Har Regnen mon en Fader, hvem avlede Duggens Dråber?

Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

Af hvilket Skød kom Isen vel frem, hvem fødte mon Himlens Rim?

Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?

Vandet størkner som Sten, Dybets Flade trækker sig sammen.

Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.

Knytter du Syvstjernens Bånd, kan du løse Orions Lænker?

Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?

Lader du Aftenstjemen gå op i Tide, leder du Bjørnen med Unger?

Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?

Kender du Himmelens Love, fastsætter du dens Magt over Jorden?

Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?

Kan du løfte Røsten til Sky, så Vandskyl adlyder dig?

Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

Sender du Lynene ud, så de går, og svarer de dig: "Her er vi!"

Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?

Hvem lagde Visdom i sorte Skyer, hvem gav Luftsynet Kløgt?

Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?

Hvem er så viis, at han tæller Skyerne, hvem hælder Himmelens Vandsække om,

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,

når Jorden ligger i Ælte, og Leret klumper sig sammen?

коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?

Jager du Rov til Løvinden, stiller du Ungløvers hunger,

Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,

når de dukker sig i deres Huler; ligger på Lur i Krat?

як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?

Hvem skaffer Ravnen Æde, når Ungerne skriger til Gud og flakker om uden Føde?

Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?