Job 39

Kender du Tiden, da Stengeden føder, tager du Vare på Hindenes Veer,

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

tæller du mon deres Drægtigheds Måneder, kender du Tiden, de føder?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

De lægger sig ned og føder og kaster Kuldet,

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Ungerne trives, gror til i det frie, løber bort og kommer ej til dem igen.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Hvem slap Vildæslet løs, hvem løste mon Steppeæslets Reb,

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

som jeg gav Ørkenen til Hjem, den salte Steppe til Bolig?

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

Det ler ad Byens Larm og hører ej Driverens Skælden;

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

det ransager Bjerge, der har det sin Græsgang, det leder hvert Græsstrå op.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Er Vildoksen villig at trælle for dig, vil den stå ved din Krybbe om Natten?

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Binder du Reb om dens Hals, pløjer den Furerne efter dig?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Stoler du på dens store Kræfter; overlader du den din Høst?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Tror du, den kommer tilbage og samler din Sæd på Loen?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Mon Strudsens Vinge er lam, eller mangler den Dækfjer og Dun,

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

siden den betror sine Æg til Jorden og lader dem varmes i Sandet,

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

tænker ej på, at en Fod kan knuse dem, Vildtet på Marken træde dem sønder?

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

Hård ved Ungerne er den, som var de ej dens; spildt er dens Møje, det ængster den ikke.

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

Thi Gud lod den glemme Visdom og gav den ej Del i Indsigt.

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

Når Skytterne kommer, farer den bort, den ler ad Hest og Rytter.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Giver du Hesten Styrke, klæder dens Hals med Manke

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

og lærer den Græshoppens Spring? Dens stolte Prusten indgyder Rædsel.

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Den skraber muntert i Dalen, går Brynjen væligt i Møde;

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

den ler ad Rædselen, frygter ikke og viger ikke for Sværdet;

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

Koggeret klirrer over den, Spydet og Køllen blinker;

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

den sluger Vejen med gungrende Vildskab, den tøjler sig ikke, når Hornet lyder;

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

et Stød i Hornet, straks siger den: Huj! Den vejrer Kamp i det fjerne, Kampskrig og Førernes Råb.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Skyldes det Indsigt hos dig, at Falken svinger sig op og breder sin Vinge mod Sønden?

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

Skyldes det Bud fra dig, at Ørnen flyver højt og bygger sin højtsatte Rede?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

Den bygger og bor på Klipper, på Klippens Tinde og Borg;

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

den spejder derfra efter Æde, viden om skuer dens Øjne.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

Ungerne svælger i Blod; hvor Valen findes, der er den!

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.