Psalms 89

Навчальна пісня Етана езрахеяннина.

بِمَرَاحِمِ الرَّبِّ أُغَنِّي إِلَى الدَّهْرِ. لِدَوْرٍ فَدَوْرٍ أُخْبِرُ عَنْ حَقِّكَ بِفَمِي.

Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!

لأَنِّي قُلْتُ: «إِنَّ الرَّحْمَةَ إِلَى الدَّهْرِ تُبْنَى. السَّمَاوَاتُ تُثْبِتُ فِيهَا حَقَّكَ».

Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.

«قَطَعْتُ عَهْدًا مَعَ مُخْتَارِي، حَلَفْتُ لِدَاوُدَ عَبْدِي:

Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:

إِلَى الدَّهْرِ أُثَبِّتُ نَسْلَكَ، وَأَبْنِي إِلَى دَوْرٍ فَدَوْرٍ كُرْسِيَّكَ». سِلاَهْ.

Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.

وَالسَّمَاوَاتُ تَحْمَدُ عَجَائِبَكَ يَا رَبُّ، وَحَقَّكَ أَيْضًا فِي جَمَاعَةِ الْقِدِّيسِينَ.

і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,

لأَنَّهُ مَنْ فِي السَّمَاءِ يُعَادِلُ الرَّبَّ. مَنْ يُشْبِهُ الرَّبَّ بَيْنَ أَبْنَاءِ اللهِ؟

бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

إِلهٌ مَهُوبٌ جِدًّا فِي مُؤَامَرَةِ الْقِدِّيسِينَ، وَمَخُوفٌ عِنْدَ جَمِيعِ الَّذِينَ حَوْلَهُ.

Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!

يَا رَبُّ إِلهَ الْجُنُودِ، مَنْ مِثْلُكَ ؟ قَوِيٌّ، رَبٌّ، وَحَقُّكَ مِنْ حَوْلِكَ.

Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!

أَنْتَ مُتَسَلِّطٌ عَلَى كِبْرِيَاءِ الْبَحْرِ. عِنْدَ ارْتِفَاعِ لُجَجِهِ أَنْتَ تُسَكِّنُهَا.

Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.

أَنْتَ سَحَقْتَ رَهَبَ مِثْلَ الْقَتِيلِ. بِذِرَاعِ قُوَّتِكَ بَدَّدْتَ أَعْدَاءَكَ.

Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.

لَكَ السَّمَاوَاتُ. لَكَ أَيْضًا الأَرْضُ. الْمَسْكُونَةُ وَمِلْؤُهَا أَنْتَ أَسَّسْتَهُمَا.

Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!

الشِّمَالُ وَالْجَنُوبُ أَنْتَ خَلَقْتَهُمَا. تَابُورُ وَحَرْمُونُ بِاسْمِكَ يَهْتِفَانِ.

Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.

لَكَ ذِرَاعُ الْقُدْرَةِ. قَوِيَّةٌ يَدُكَ. مُرْتَفِعَةٌ يَمِينُكَ.

Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!

الْعَدْلُ وَالْحَقُّ قَاعِدَةُ كُرْسِيِّكَ. الرَّحْمَةُ وَالأَمَانَةُ تَتَقَدَّمَانِ أَمَامَ وَجْهِكَ.

Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!

طُوبَى لِلشَّعْبِ الْعَارِفِينَ الْهُتَافَ. يَا رَبُّ، بِنُورِ وَجْهِكَ يَسْلُكُونَ.

Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

بِاسْمِكَ يَبْتَهِجُونَ الْيَوْمَ كُلَّهُ، وَبِعَدْلِكَ يَرْتَفِعُونَ.

Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,

لأَنَّكَ أَنْتَ فَخْرُ قُوَّتِهِمْ، وَبِرِضَاكَ يَنْتَصِبُ قَرْنُنَا.

бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,

لأَنَّ الرَّبَّ مِجَنُّنَا، وَقُدُّوسَ إِسْرَائِيلَ مَلِكُنَا.

бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!

حِينَئِذٍ كَلَّمْتَ بِرُؤْيَا تَقِيَّكَ وَقُلْتَ: «جَعَلْتُ عَوْنًا عَلَى قَوِيٍّ. رَفَعْتُ مُخْتَارًا مِنْ بَيْنِ الشَّعْبِ.

Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:

وَجَدْتُ دَاوُدَ عَبْدِي. بِدُهْنِ قُدْسِي مَسَحْتُهُ.

знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,

الَّذِي تَثْبُتُ يَدِي مَعَهُ. أَيْضًا ذِرَاعِي تُشَدِّدُهُ.

щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!

لاَ يُرْغِمُهُ عَدُوٌّ، وَابْنُ الإِثْمِ لاَ يُذَلِّلُهُ.

Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,

وَأَسْحَقُ أَعْدَاءَهُ أَمَامَ وَجْهِهِ، وَأَضْرِبُ مُبْغِضِيهِ.

його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!

أَمَّا أَمَانَتِي وَرَحْمَتِي فَمَعَهُ، وَبِاسْمِي يَنْتَصِبُ قَرْنُهُ.

із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,

وَأَجْعَلُ عَلَى الْبَحْرِ يَدَهُ، وَعَلَى الأَنْهَارِ يَمِينَهُ.

і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.

هُوَ يَدْعُونِي: أَبِي أَنْتَ، إِلهِي وَصَخْرَةُ خَلاَصِي.

Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!

أَنَا أَيْضًا أَجْعَلُهُ بِكْرًا، أَعْلَى مِنْ مُلُوكِ الأَرْضِ.

Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.

إِلَى الدَّهْرِ أَحْفَظُ لَهُ رَحْمَتِي. وَعَهْدِي يُثَبَّتُ لَهُ.

Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,

وَأَجْعَلُ إِلَى الأَبَدِ نَسْلَهُ، وَكُرْسِيَّهُ مِثْلَ أَيَّامِ السَّمَاوَاتِ.

і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!

إِنْ تَرَكَ بَنُوهُ شَرِيعَتِي وَلَمْ يَسْلُكُوا بِأَحْكَامِي،

Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,

إِنْ نَقَضُوا فَرَائِضِي وَلَمْ يَحْفَظُوا وَصَايَايَ،

коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,

أَفْتَقِدُ بِعَصًا مَعْصِيَتَهُمْ، وَبِضَرَبَاتٍ إِثْمَهُمْ.

тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!

أَمَّا رَحْمَتِي فَلاَ أَنْزِعُهَا عَنْهُ، وَلاَ أَكْذِبُ مِنْ جِهَةِ أَمَانَتِي.

А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,

لاَ أَنْقُضُ عَهْدِي، وَلاَ أُغَيِّرُ مَا خَرَجَ مِنْ شَفَتَيَّ.

не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!

مَرَّةً حَلَفْتُ بِقُدْسِي، أَنِّي لاَ أَكْذِبُ لِدَاوُدَ:

Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:

نَسْلُهُ إِلَى الدَّهْرِ يَكُونُ، وَكُرْسِيُّهُ كَالشَّمْسِ أَمَامِي.

повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,

مِثْلَ الْقَمَرِ يُثَبَّتُ إِلَى الدَّهْرِ. وَالشَّاهِدُ فِي السَّمَاءِ أَمِينٌ». سِلاَهْ.

як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.

لكِنَّكَ رَفَضْتَ وَرَذَلْتَ غَضِبْتَ عَلَى مَسِيحِكَ.

А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,

نَقَضْتَ عَهْدَ عَبْدِكَ نَجَّسْتَ تَاجَهُ فِي التُّرَابِ.

Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,

هَدَمْتَ كُلَّ جُدْرَانِهِ جَعَلْتَ حُصُونَهُ خَرَابًا.

всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...

أَفْسَدَهُ كُلُّ عَابِرِي الطَّرِيقِ صَارَ عَارًا عِنْدَ جِيرَانِهِ.

Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...

رَفَعْتَ يَمِينَ مُضَايِقِيهِ، فَرَّحْتَ جَمِيعَ أَعْدَائِهِ.

Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,

أَيْضًا رَدَدْتَ حَدَّ سَيْفِهِ، وَلَمْ تَنْصُرْهُ فِي الْقِتَالِ.

і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...

أَبْطَلْتَ بَهَاءَهُ، وَأَلْقَيْتَ كُرْسِيَّهُ إِلَى الأَرْضِ.

Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

قَصَّرْتَ أَيَّامَ شَبَابِهِ غَطَّيْتَهُ بِالْخِزْيِ. سِلاَهْ.

скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.

حَتَّى مَتَى يَا رَبُّ تَخْتَبِئُ كُلَّ الاخْتِبَاءِ؟ حَتَّى مَتَى يَتَّقِدُ كَالنَّارِ غَضَبُكَ؟

Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

اذْكُرْ كَيْفَ أَنَا زَائِلٌ، إِلَى أَيِّ بَاطِل خَلَقْتَ جَمِيعَ بَنِي آدَمَ!

Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?

أَيُّ إِنْسَانٍ يَحْيَا وَلاَ يَرَى الْمَوْتَ؟ أَيٌّ يُنَجِّي نَفْسَهُ مِنْ يَدِ الْهَاوِيَةِ؟ سِلاَهْ.

Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.

أَيْنَ مَرَاحِمُكَ الأُوَلُ يَا رَبُّ، الَّتِي حَلَفْتَ بِهَا لِدَاوُدَ بِأَمَانَتِكَ؟

Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

اذْكُرْ يَا رَبُّ عَارَ عَبِيدِكَ الَّذِي أَحْتَمِلُهُ فِي حِضْنِي مِنْ كَثْرَةِ الأُمَمِ كُلِّهَا،

Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,

الَّذِي بِهِ عَيَّرَ أَعْدَاؤُكَ يَا رَبُّ، الَّذِينَ عَيَّرُوا آثَارَ مَسِيحِكَ.

якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!

مُبَارَكٌ الرَّبُّ إِلَى الدَّهْرِ. آمِينَ فَآمِينَ.