Job 39

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Ştii tu cînd îşi fac caprele sălbatice puii? Vezi tu pe cerboaice cînd fată?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

Numeri tu lunile în cari sînt însărcinate, şi cunoşti tu vremea cînd nasc?

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Ele se pleacă, fată puii, şi scapă iute de durerile lor.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Puii lor prind vlagă şi cresc supt cerul slobod, pleacă, şi nu se mai întorc la ele.

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

Cine a lăsat slobod măgarul sălbatic, izbăvindu -l de orice legătură?

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

I-am dat ca locuinţă pustiul, şi pămîntul sărac ca locaş.

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

El rîde de zarva cetăţilor,

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Străbate munţii ca să-şi găsească hrana, şi umblă după tot ce este verde.

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Vrea bivolul sălbatic să fie în slujba ta? Şi stă el noaptea la ieslea ta?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Îl poţi lega tu cu o funie, ca să tragă o brazdă? Merge el după tine, ca să grăpeze bulgării din văi?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Te încrezi tu în el, pentrucă puterea lui este mare? Şi -i laşi tu grija lucrărilor tale?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Te laşi tu pe el, pentru căratul rodurilor tale, ca să le strîngă în aria ta?

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

Aripa struţului bate cu veselie, de-ai zice că este aripa şi penişul berzei.

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

Dar struţoaica îşi încredinţează pămîntului ouăle, şi le lasă să se încălzească în nisip.

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

Ea uită că piciorul le poate strivi, că o fiară de cîmp le poate călca în picioare.

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

Este aspră cu puii săi de parcă nici n'ar fi ai ei. Că s'a trudit de geaba, nu -i pasă nici de cum!

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

Căci Dumnezeu nu i -a dat înţelepciune, şi nu i -a făcut parte de pricepere.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Cînd se scoală şi porneşte, rîde de cal şi de călăreţul lui.

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Tu dai putere calului, şi -i îmbraci gîtul cu o coamă ce fîlfăie?

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Tu -l faci să sară ca lăcusta? Nchezatul lui puternic răspîndeşte groaza.

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

Scurmă pămîntul, şi, mîndru de puterea lui, se aruncă asupra celor înarmaţi;

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

îşi bate joc de frică, nu se teme, şi nu se dă înapoi dinaintea săbiei.

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

Zîngăneşte tolba cu săgeţi pe el, suliţa şi lancea strălucesc,

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

fierbe de aprindere, mănîncă pămîntul, n'are astîmpăr cînd răsună trîmbiţa.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

La sunetul trîmbiţei parcă zice: ,Înainte!` De departe miroase bătălia, glasul ca de tunet ai căpeteniilor şi strigătele de luptă.

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

Oare prin priceperea ta îşi ia uliul sborul, şi îşi întinde aripile spre miazăzi?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

Oare din porunca ta se înalţă vulturul, şi îşi aşează cuibul pe înălţimi?

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

El locuieşte în stînci, acolo îşi are locuinţa, pe vîrful zimţat al stîncilor şi pe vîrful munţilor.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

De acolo descopere el prada, şi îşi cufundă privirile în depărtare după ea.

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

Puii lui îi beau sîngele; şi acolo unde sînt hoituri, acolo -i şi vulturul.