Luke 22

Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

Bližio se Blagdan beskvasnih kruhova zvan Pasha.

А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

Glavari svećenički i pismoznanci tražili su kako da Isusa smaknu jer se bojahu naroda.

Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

A Sotona uđe u Judu zvanog Iškariotski koji bijaše iz broja dvanaestorice.

І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

On ode i ugovori s glavarima svećeničkim i zapovjednicima kako da im ga preda.

Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

Oni se povesele i ugovore da će mu dati novca.

І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

On pristade. Otada je tražio priliku da im ga preda mimo naroda.

І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

Kada dođe Dan beskvasnih kruhova, u koji je trebalo žrtvovati pashu,

І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

posla Isus Petra i Ivana i reče: "Hajdete, pripravite nam da blagujemo pashu."

А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

Rekoše mu: "Gdje hoćeš da pripravimo?"

А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

On im reče: "Evo, čim uđete u grad, namjerit ćete se na čovjeka koji nosi krčag vode. Pođite za njim u kuću u koju uniđe

І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

i recite domaćinu te kuće: 'Učitelj veli: Gdje je svratište u kojem bih blagovao pashu sa svojim učenicima?'

І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

I on će vam pokazati na katu veliko blagovalište prostrto: ondje pripravite."

І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

Oni odu, nađu kako im je rekao i priprave pashu.

А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

Kada dođe čas, sjede Isus za stol i apostoli s njim.

І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

I reče im: "Svom sam dušom čeznuo ovu pashu blagovati s vama prije svoje muke.

Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

Jer kažem vam, neću je više blagovati dok se ona ne završi u kraljevstvu Božjem."

Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

I uze čašu, zahvali i reče: "Uzmite je i razdijelite među sobom.

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

Jer kažem vam, ne, neću više piti od roda trsova dok kraljevstvo Božje ne dođe."

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

I uze kruh, zahvali, razlomi i dade im govoreći: "Ovo je tijelo moje koje se za vas predaje. Ovo činite meni na spomen."

По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

Tako i čašu, pošto večeraše, govoreći: "Ova čaša novi je Savez u mojoj krvi koja se za vas prolijeva."

Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

"A evo, ruka mog izdajice sa mnom je na stolu.

Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

Sin Čovječji, istina, ide kako je određeno, ali jao čovjeku onomu koji ga predaje."

А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

I oni se počeše ispitivati tko bi od njih mogao takvo što učiniti.

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Uto nasta među njima prepirka tko bi od njih bio najveći.

Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

A on im reče: "Kraljevi gospoduju svojim narodima i vlastodršci nazivaju sebe dobrotvorima.

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

Vi nemojte tako! Naprotiv, najveći među vama neka bude kao najmlađi; i predstojnik kao poslužitelj.

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

Ta tko je veći? Koji je za stolom ili koji poslužuje? Zar ne onaj koji je za stolom? A ja sam posred vas kao onaj koji poslužuje."

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

"Da, vi ste sa mnom ustrajali u mojim kušnjama.

і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

Ja vam stoga u baštinu predajem kraljevstvo što ga je meni predao moj Otac:

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

da jedete i pijete za mojim stolom u kraljevstvu mojemu i sjedite na prijestoljima sudeći dvanaest plemena Izraelovih."

І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

"Šimune, Šimune, evo Sotona zaiska da vas prorešeta kao pšenicu.

Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

Ali ja sam molio za tebe da ne malakše tvoja vjera. Pa kad k sebi dođeš, učvrsti svoju braću."

А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

Petar mu reče: "Gospodine, s tobom sam spreman i u tamnicu i u smrt."

Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

A Isus će mu: "Kažem ti, Petre, neće se danas oglasiti pijetao dok triput ne zatajiš da me poznaš."

І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

I reče: "Kad sam vas poslao bez kese i bez torbe i bez sandala, je li vam što nedostajalo?" Oni odgovore: "Ništa."

А тепер - каже їм - хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Nato će im: "No sada tko ima kesu, neka je uzme! Isto tako i torbu! A koji nema, neka proda svoju haljinu i neka kupi sebi mač

Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

jer kažem vam, ono što je napisano treba se ispuniti na meni: Među zlikovce bi ubrojen. Uistinu, sve što se odnosi na mene ispunja se."

І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

Oni mu rekoše: "Gospodine, evo ovdje dva mača!" Reče im: "Dosta je!"

І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

Tada iziđe te se po običaju zaputi na Maslinsku goru. Za njim pođoše i njegovi učenici.

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

Kada dođe onamo, reče im: "Molite da ne padnete u napast!"

А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

I otrgnu se od njih koliko bi se kamenom dobacilo, pade na koljena pa se molio:

благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

"Oče! Ako hoćeš, otkloni ovu čašu od mene. Ali ne moja volja, nego tvoja neka bude!"

І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

A ukaza mu se anđeo s neba koji ga ohrabri. A kad je bio u smrtnoj muci, usrdnije se molio.

А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

I bijaše znoj njegov kao kaplje krvi koje su padale na zemlju.

І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

Usta od molitve, dođe učenicima i nađe ih snene od žalosti

І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

pa im reče: "Što spavate? Ustanite! Molite da ne padnete u napast!"

І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

Dok je on još govorio, eto svjetine, a pred njom jedan od dvanaestorice, zvani Juda. On se približi Isusu da ga poljubi.

Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

Isus mu reče: "Juda, poljupcem Sina Čovječjeg predaješ?"

А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

A oni oko njega, vidjevši što se zbiva, rekoše: "Gospodine, da udarimo mačem?"

І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

I jedan od njih udari slugu velikoga svećenika i odsiječe mu desno uho.

Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

Isus odgovori: "Pustite! Dosta!" Onda se dotače uha i zacijeli ga.

А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Nato Isus reče onima koji se digoše na nj, glavarima svećeničkim, zapovjednicima hramskim i starješinama: "Kao na razbojnika iziđoste s mačevima i toljagama!

Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

Danomice bijah s vama u Hramu i ne digoste ruke na me. No ovo je vaš čas i vlast Tmina."

А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

Uhvatiše ga dakle, odvedoše i uvedoše u dom velikoga svećenika. Petar je išao za njim izdaleka.

Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

A posred dvorišta naložiše vatru i posjedaše uokolo. Među njih sjedne Petar.

А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

Ugleda ga neka sluškinja gdje sjedi kraj vatre, oštro ga pogleda i reče: "I ovaj bijaše s njim!"

І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

A on zanijeka: "Ne znam ga, ženo!"

Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

Malo zatim opazi ga netko drugi i reče: "I ti si od njih!" A Petar reče: "Čovječe, nisam!"

І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

I nakon otprilike jedne ure drugi neki navaljivaše: "Doista, i ovaj bijaše s njim! Ta Galilejac je!"

А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

A Petar će: "Čovječe, ne znam što govoriš!" I umah, dok je on još govorio, oglasi se pijetao.

І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

Gospodin se obazre i upre pogled u Petra, a Petar se spomenu riječi Gospodinove, kako mu ono reče: "Prije nego se danas pijetao oglasi, zatajit ćeš me tri puta."

І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

I iziđe te gorko zaplaka.

А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

A ljudi koji su Isusa čuvali udarajući ga poigravali se njime

І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

i zastirući mu lice, zapitkivali ga: "Proreci tko te udario!"

І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

I mnogim se drugim pogrdama nabacivali na nj.

А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

A kad se razdanilo, sabra se starješinstvo narodno, glavari svećenički i pismoznanci te ga dovedoše pred svoje Vijeće

і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

i rekoše: "Ako si ti Krist, reci nam!" A on će im: "Ako vam reknem, nećete vjerovati;

А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

ako vas zapitam, nećete odgovoriti.

Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

No od sada će Sin Čovječji sjedjeti zdesna Sile Božje."

Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

Nato svi rekoše: "Ti si, dakle, Sin Božji!" On im reče: "Vi velite! Ja jesam!"

А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

Nato će oni: "Što nam još svjedočanstvo treba? Ta sami smo čuli iz njegovih usta!"