Job 39

הידעת עת לדת יעלי סלע חלל אילות תשמר׃

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

תספר ירחים תמלאנה וידעת עת לדתנה׃

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

תכרענה ילדיהן תפלחנה חבליהם תשלחנה׃

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

יחלמו בניהם ירבו בבר יצאו ולא שבו למו׃

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

מי שלח פרא חפשי ומסרות ערוד מי פתח׃

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

אשר שמתי ערבה ביתו ומשכנותיו מלחה׃

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

ישחק להמון קריה תשאות נוגש לא ישמע׃

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

יתור הרים מרעהו ואחר כל ירוק ידרוש׃

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

היאבה רים עבדך אם ילין על אבוסך׃

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

התקשר רים בתלם עבתו אם ישדד עמקים אחריך׃

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

התבטח בו כי רב כחו ותעזב אליו יגיעך׃

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

התאמין בו כי ישוב זרעך וגרנך יאסף׃

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

כנף רננים נעלסה אם אברה חסידה ונצה׃

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

כי תעזב לארץ בציה ועל עפר תחמם׃

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

ותשכח כי רגל תזורה וחית השדה תדושה׃

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

הקשיח בניה ללא לה לריק יגיעה בלי פחד׃

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

כי השה אלוה חכמה ולא חלק לה בבינה׃

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

כעת במרום תמריא תשחק לסוס ולרכבו׃

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

התתן לסוס גבורה התלביש צוארו רעמה׃

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

התרעישנו כארבה הוד נחרו אימה׃

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

יחפרו בעמק וישיש בכח יצא לקראת נשק׃

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

ישחק לפחד ולא יחת ולא ישוב מפני חרב׃

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

עליו תרנה אשפה להב חנית וכידון׃

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

ברעש ורגז יגמא ארץ ולא יאמין כי קול שופר׃

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

בדי שפר יאמר האח ומרחוק יריח מלחמה רעם שרים ותרועה׃

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

המבינתך יאבר נץ יפרש כנפו לתימן׃

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

אם על פיך יגביה נשר וכי ירים קנו׃

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

סלע ישכן ויתלנן על שן סלע ומצודה׃

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

משם חפר אכל למרחוק עיניו יביטו׃

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

ואפרחו יעלעו דם ובאשר חללים שם הוא׃

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.