Job 40

Og HERREN svarede Job og sagde:
І говорив Господь Йову й сказав:
Vil den trættekære tvistes med den Almægtige? Han, som revser Gud, han svare herpå!
Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!
Da svarede Job HERREN og sagde:
І Йов відповів Господеві й сказав:
Se, jeg er ringe, hvad skal jeg svare? Jeg lægger min Hånd på min Mund!
Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...
Een Gang har jeg talt, gentager det ikke, to Gange, men gør det ej mer!
Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...
Da svarede HERREN Job ud fra Stormvejret og sagde:
І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
"Omgjord som en Mand dine Lænder, jeg vil spørge, og du skal lære mig!
Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!
Mon du vil gøre min Ret til intet, dømme mig, for af du selv kan få Ret?
Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?
Har du en Arm som Gud, kan du tordne med Brag som han?
Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,
Smyk dig med Højhed og Storhed, klæd dig i Glans og Herlighed!
то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!
Udgyd din Vredes Strømme, slå de stolte ned med et Blik,
Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!
bøj med et Blik de stolte og knus på Stedet de gudløse,
Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,
skjul dem i Støvet til Hobe og lænk deres Åsyn i Skjulet!
поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.
Så vil jeg også love dig for Sejren, din højre har vundet.
Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
Se Nilhesten! Den har jeg skabt såvel som dig. Som Oksen æder den Græs.
А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.
Se, hvilken Kraft i Lænderne og hvilken Styrke i Bugens Muskler!
Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.
Halen holder den stiv som en Ceder, Bovens Sener er flettet sammen;
Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.
dens Knogler er Rør af, Kobber, Benene i den som Stænger af Jern.
Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.
Den er Guds ypperste Skabning, skabt til at herske over de andre;
Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...
thi Foder til den bærer Bjergene, hvor Markens Vildt har Legeplads.
Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.
Den lægger sig hen under Lotusbuske, i Skjul af Siv og Rør;
Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.
Lotusbuskene giver den Tag og Skygge, Bækkens Pile yder den Hegn.
Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.
Den taber ej Modet, når Jordan stiger, er rolig, om Strømmen end svulmer mod dens Gab.
Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!
Hvem kan gribe den i dens Tænder og trække Reb igennem dens Snude?
Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити? Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром? Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш? Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне? Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного? Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх? Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв? Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову? Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!