Luke 22

Bližio se Blagdan beskvasnih kruhova zvan Pasha.

Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

Glavari svećenički i pismoznanci tražili su kako da Isusa smaknu jer se bojahu naroda.

А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

A Sotona uđe u Judu zvanog Iškariotski koji bijaše iz broja dvanaestorice.

Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

On ode i ugovori s glavarima svećeničkim i zapovjednicima kako da im ga preda.

І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

Oni se povesele i ugovore da će mu dati novca.

Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

On pristade. Otada je tražio priliku da im ga preda mimo naroda.

І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

Kada dođe Dan beskvasnih kruhova, u koji je trebalo žrtvovati pashu,

І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

posla Isus Petra i Ivana i reče: "Hajdete, pripravite nam da blagujemo pashu."

І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

Rekoše mu: "Gdje hoćeš da pripravimo?"

А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

On im reče: "Evo, čim uđete u grad, namjerit ćete se na čovjeka koji nosi krčag vode. Pođite za njim u kuću u koju uniđe

А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

i recite domaćinu te kuće: 'Učitelj veli: Gdje je svratište u kojem bih blagovao pashu sa svojim učenicima?'

І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

I on će vam pokazati na katu veliko blagovalište prostrto: ondje pripravite."

І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

Oni odu, nađu kako im je rekao i priprave pashu.

І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

Kada dođe čas, sjede Isus za stol i apostoli s njim.

А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

I reče im: "Svom sam dušom čeznuo ovu pashu blagovati s vama prije svoje muke.

І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

Jer kažem vam, neću je više blagovati dok se ona ne završi u kraljevstvu Božjem."

Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

I uze čašu, zahvali i reče: "Uzmite je i razdijelite među sobom.

Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

Jer kažem vam, ne, neću više piti od roda trsova dok kraljevstvo Božje ne dođe."

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

I uze kruh, zahvali, razlomi i dade im govoreći: "Ovo je tijelo moje koje se za vas predaje. Ovo činite meni na spomen."

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

Tako i čašu, pošto večeraše, govoreći: "Ova čaša novi je Savez u mojoj krvi koja se za vas prolijeva."

По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

"A evo, ruka mog izdajice sa mnom je na stolu.

Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

Sin Čovječji, istina, ide kako je određeno, ali jao čovjeku onomu koji ga predaje."

Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

I oni se počeše ispitivati tko bi od njih mogao takvo što učiniti.

А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

Uto nasta među njima prepirka tko bi od njih bio najveći.

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

A on im reče: "Kraljevi gospoduju svojim narodima i vlastodršci nazivaju sebe dobrotvorima.

Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

Vi nemojte tako! Naprotiv, najveći među vama neka bude kao najmlađi; i predstojnik kao poslužitelj.

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

Ta tko je veći? Koji je za stolom ili koji poslužuje? Zar ne onaj koji je za stolom? A ja sam posred vas kao onaj koji poslužuje."

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

"Da, vi ste sa mnom ustrajali u mojim kušnjama.

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

Ja vam stoga u baštinu predajem kraljevstvo što ga je meni predao moj Otac:

і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

da jedete i pijete za mojim stolom u kraljevstvu mojemu i sjedite na prijestoljima sudeći dvanaest plemena Izraelovih."

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

"Šimune, Šimune, evo Sotona zaiska da vas prorešeta kao pšenicu.

І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

Ali ja sam molio za tebe da ne malakše tvoja vjera. Pa kad k sebi dođeš, učvrsti svoju braću."

Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

Petar mu reče: "Gospodine, s tobom sam spreman i u tamnicu i u smrt."

А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

A Isus će mu: "Kažem ti, Petre, neće se danas oglasiti pijetao dok triput ne zatajiš da me poznaš."

Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

I reče: "Kad sam vas poslao bez kese i bez torbe i bez sandala, je li vam što nedostajalo?" Oni odgovore: "Ništa."

І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

Nato će im: "No sada tko ima kesu, neka je uzme! Isto tako i torbu! A koji nema, neka proda svoju haljinu i neka kupi sebi mač

А тепер - каже їм - хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

jer kažem vam, ono što je napisano treba se ispuniti na meni: Među zlikovce bi ubrojen. Uistinu, sve što se odnosi na mene ispunja se."

Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

Oni mu rekoše: "Gospodine, evo ovdje dva mača!" Reče im: "Dosta je!"

І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

Tada iziđe te se po običaju zaputi na Maslinsku goru. Za njim pođoše i njegovi učenici.

І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

Kada dođe onamo, reče im: "Molite da ne padnete u napast!"

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

I otrgnu se od njih koliko bi se kamenom dobacilo, pade na koljena pa se molio:

А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

"Oče! Ako hoćeš, otkloni ovu čašu od mene. Ali ne moja volja, nego tvoja neka bude!"

благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

A ukaza mu se anđeo s neba koji ga ohrabri. A kad je bio u smrtnoj muci, usrdnije se molio.

І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

I bijaše znoj njegov kao kaplje krvi koje su padale na zemlju.

А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

Usta od molitve, dođe učenicima i nađe ih snene od žalosti

І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

pa im reče: "Što spavate? Ustanite! Molite da ne padnete u napast!"

І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

Dok je on još govorio, eto svjetine, a pred njom jedan od dvanaestorice, zvani Juda. On se približi Isusu da ga poljubi.

І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

Isus mu reče: "Juda, poljupcem Sina Čovječjeg predaješ?"

Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

A oni oko njega, vidjevši što se zbiva, rekoše: "Gospodine, da udarimo mačem?"

А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

I jedan od njih udari slugu velikoga svećenika i odsiječe mu desno uho.

І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

Isus odgovori: "Pustite! Dosta!" Onda se dotače uha i zacijeli ga.

Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

Nato Isus reče onima koji se digoše na nj, glavarima svećeničkim, zapovjednicima hramskim i starješinama: "Kao na razbojnika iziđoste s mačevima i toljagama!

А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Danomice bijah s vama u Hramu i ne digoste ruke na me. No ovo je vaš čas i vlast Tmina."

Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

Uhvatiše ga dakle, odvedoše i uvedoše u dom velikoga svećenika. Petar je išao za njim izdaleka.

А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

A posred dvorišta naložiše vatru i posjedaše uokolo. Među njih sjedne Petar.

Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

Ugleda ga neka sluškinja gdje sjedi kraj vatre, oštro ga pogleda i reče: "I ovaj bijaše s njim!"

А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

A on zanijeka: "Ne znam ga, ženo!"

І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

Malo zatim opazi ga netko drugi i reče: "I ti si od njih!" A Petar reče: "Čovječe, nisam!"

Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

I nakon otprilike jedne ure drugi neki navaljivaše: "Doista, i ovaj bijaše s njim! Ta Galilejac je!"

І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

A Petar će: "Čovječe, ne znam što govoriš!" I umah, dok je on još govorio, oglasi se pijetao.

А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

Gospodin se obazre i upre pogled u Petra, a Petar se spomenu riječi Gospodinove, kako mu ono reče: "Prije nego se danas pijetao oglasi, zatajit ćeš me tri puta."

І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

I iziđe te gorko zaplaka.

І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

A ljudi koji su Isusa čuvali udarajući ga poigravali se njime

А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

i zastirući mu lice, zapitkivali ga: "Proreci tko te udario!"

І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

I mnogim se drugim pogrdama nabacivali na nj.

І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

A kad se razdanilo, sabra se starješinstvo narodno, glavari svećenički i pismoznanci te ga dovedoše pred svoje Vijeće

А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

i rekoše: "Ako si ti Krist, reci nam!" A on će im: "Ako vam reknem, nećete vjerovati;

і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

ako vas zapitam, nećete odgovoriti.

А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

No od sada će Sin Čovječji sjedjeti zdesna Sile Božje."

Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

Nato svi rekoše: "Ti si, dakle, Sin Božji!" On im reče: "Vi velite! Ja jesam!"

Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

Nato će oni: "Što nam još svjedočanstvo treba? Ta sami smo čuli iz njegovih usta!"

А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!