Luke 23

I ustade sva ona svjetina. Odvedoše ga Pilatu

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

i stadoše ga optuživati: "Ovoga nađosmo kako zavodi naš narod i brani davati caru porez te za sebe tvrdi da je Krist, kralj."

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

Pilat ga upita: "Ti li si kralj židovski?" On mu odgovori: "Ti kažeš!"

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

Tada Pilat reče glavarima svećeničkim i svjetini: "Nikakve krivnje ne nalazim na ovom čovjeku!"

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

No oni navaljivahu: "Buni narod naučavajući po svoj Judeji, počevši od Galileje pa dovde!"

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

Čuvši to, Pilat propita da li je taj čovjek Galilejac.

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

Saznavši da je iz oblasti Herodove, posla ga Herodu, koji i sam bijaše onih dana u Jeruzalemu.

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

A kad Herod ugleda Isusa, veoma se obradova jer ga je već odavna želo vidjeti zbog onoga što je o njemu slušao te se nadao od njega vidjeti koje čudo.

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

Postavljao mu je mnoga pitanja, ali mu Isus uopće nije odgovarao.

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

A stajahu ondje i glavari svećenički i pismoznanci optužujući ga žestoko.

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

Herod ga zajedno sa svojom vojskom prezre i ismija: obuče ga u bijelu haljinu i posla natrag Pilatu.

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

Onoga se dana Herod i Pilat sprijateljiše, jer prije bijahu neprijatelji.

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

A Pilat dade sazvati glavare svećeničke, vijećnike i narod

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

te im reče: "Doveli ste mi ovoga čovjeka kao da buni narod. Ja ga evo ispitah pred vama pa ne nađoh na njemu ni jedne krivice za koju ga optužujete.

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

A ni Herod jer ga posla natrag nama. Evo, on nije počinio ništa čime bi zaslužio smrt.

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

Kaznit ću ga dakle i pustiti."

Отже я покараю Його й відпущу.

#

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

I povikaše svi uglas: "Smakni ovoga, a pusti nam Barabu!"

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

A taj bijaše bačen u tamnicu zbog neke pobune u gradu i ubojstva.

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

Pilat im stoga ponovno progovori hoteći osloboditi Isusa.

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

Ali oni vikahu: "Raspni, raspni ga!"

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

On im treći put reče: "Ta što je on zla učinio? Ne nađoh na njemu smrtne krivice. Kaznit ću ga dakle i pustiti."

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

Ali oni navaljivahu iza glasa ištući da se razapne. I vika im bivala sve jača.

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

Pilat presudi da im bude što ištu.

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

Pusti onoga koji zbog pobune i ubojstva bijaše bačen u tamnicu, koga su iskali, a Isusa preda njima na volju.

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

Kad ga odvedoše, uhvatiše nekog Šimuna Cirenca koji je dolazio s polja i stave na nj križ da ga nosi za Isusom.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

Za njim je išlo silno mnoštvo svijeta, napose žena, koje su plakale i naricale za njim.

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

Isus se okrenu prema njima pa im reče: "Kćeri Jeruzalemske, ne plačite nada mnom, nego plačite nad sobom i nad djecom svojom.

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

Jer evo idu dani kad će se govoriti: 'Blago nerotkinjama, utrobama koje ne rodiše i sisama koje ne dojiše.'

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

Tad će početi govoriti gorama: 'Padnite na nas!' i bregovima: 'Pokrijte nas!'

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

Jer ako se tako postupa sa zelenim stablom, što li će biti sa suhim?"

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

A vodili su i drugu dvojicu, zločince, da ih s njime pogube.

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

I kada dođoše na mjesto zvano Lubanja, ondje razapeše njega i te zločince, jednoga zdesna, drugoga slijeva.

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

A Isus je govorio: "Oče, oprosti im, ne znaju što čine!" I razdijeliše među se haljine njegove bacivši kocke.

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

Stajao je ondje narod i promatrao. A podrugivali se i glavari govoreći: "Druge je spasio, neka spasi sam sebe ako je on Krist Božji, Izabranik!"

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

Izrugivali ga i vojnici, prilazili mu i nudili ga octom

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

govoreći: "Ako si ti kralj židovski, spasi sam sebe!"

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

A bijaše i natpis ponad njega: "Ovo je kralj židovski."

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

Jedan ga je od obješenih zločinaca pogrđivao: "Nisi li ti Krist? Spasi sebe i nas!"

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

A drugi ovoga prekoravaše: "Zar se ne bojiš Boga ni ti, koji si pod istom osudom?

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

Ali mi po pravdi jer primamo što smo djelima zaslužili, a on - on ništa opako ne učini."

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

Onda reče: "Isuse, sjeti me se kada dođeš u kraljevstvo svoje."

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

A on će mu: "Zaista ti kažem: danas ćeš biti sa mnom u raju!"

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

Bijaše već oko šeste ure kad nasta tama po svoj zemlji - sve do ure devete,

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

jer sunce pomrča, a hramska se zavjesa razdrije po sredini.

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

I povika Isus iza glasa: "Oče, u ruke tvoje predajem duh svoj!" To rekavši, izdahnu.

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

Kad satnik vidje što se zbiva, stane slaviti Boga: "Zbilja, čovjek ovaj bijaše pravednik!"

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

I kad je sav svijet koji se zgrnuo na taj prizor vidio što se zbiva, vraćao se bijući se u prsa.

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

Stajahu podalje i gledahu to svi znanci njegovi i žene koje su za njim išle iz Galileje.

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

I dođe čovjek imenom Josip, vijećnik, čovjek čestit i pravedan;

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

on ne privoli njihovoj odluci i postupku. Bijaše iz Arimateje, grada judejskoga i iščekivaše kraljevstvo Božje.

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

Taj dakle pristupi Pilatu i zaiska tijelo Isusovo.

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

Zatim ga skinu, povi u platno i položi u grob isklesan u koji još ne bijaše nitko položen.

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

Bijaše dan Priprave; subota je svitala.

День той був Приготування, і наставала субота.

A pratile to žene koje su s Isusom došle iz Galileje: motrile grob i kako je položeno tijelo njegovo.

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

Zatim se vrate i priprave miomirise i pomasti. U subotu mirovahu po propisu.

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.