Luke 22

Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

Men de usyrede brøds høitid, som kalles påske, var nær;

А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

og yppersteprestene og de skriftlærde søkte råd til å få ryddet ham av veien; for de fryktet for folket.

Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

Men Satan fór inn i Judas med tilnavnet Iskariot, som var en av de tolv,

І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

og han gikk bort og talte med yppersteprestene og høvedsmennene om hvorledes han skulde forråde ham til dem.

Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

Og de blev glade, og lovte å gi ham penger,

І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

og han gav sitt tilsagn og søkte leilighet til å forråde ham til dem uten opstyr.

І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

Så kom de usyrede brøds dag, da påskelammet skulde slaktes.

І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

Og han sendte Peter og Johannes avsted og sa: Gå bort og gjør i stand påskelammet for oss, så vi kan ete det!

А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

De sa til ham: Hvor vil du vi skal gjøre det i stand?

А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

Han sa til dem: Se, når I kommer inn i byen, skal det møte eder en mann som bærer en krukke vann; følg ham til det hus hvor han går inn,

І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

og si til husbonden: Mesteren sier til dig: Hvor er det herberge der jeg kan ete påskelammet med mine disipler?

І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

Så skal han vise eder en stor sal med benker og hynder; der skal I gjøre det i stand.

І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

De gikk da avsted, og fant det så som han hadde sagt dem; og de gjorde i stand påskelammet.

А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

Og da timen kom, satte han sig til bords, og apostlene med ham.

І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

Og han sa til dem: Jeg har hjertelig lengtet efter å ete dette påskelam med eder før jeg lider;

Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

for jeg sier eder: Jeg skal aldri mere ete det før det er blitt fullkommet i Guds rike.

Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

Og han tok en kalk, takket og sa: Ta dette og del det mellem eder!

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

For jeg sier eder: Fra nu av skal jeg aldri mere drikke av vintreets frukt før Guds rike er kommet.

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

Og han tok et brød, takket og brøt det, gav dem og sa: Dette er mitt legeme, som gis for eder; gjør dette til minne om mig!

По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

Likeså kalken, efterat de hadde ett, og sa: Denne kalk er den nye pakt i mitt blod, som utgydes for eder.

Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

Men se, hans hånd som forråder mig, er med mig over bordet.

Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

For Menneskesønnen går vel bort, som bestemt er; men ve det menneske ved hvem han blir forrådt!

А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

De begynte da å spørre hverandre om hvem av dem det vel kunde være som skulde gjøre denne gjerning.

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Det blev også en trette mellem dem om hvem av dem skulde gjelde for å være størst.

Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

Da sa han til dem: Kongene hersker over sine folk, og de som bruker makt over dem, kalles deres velgjørere.

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

Så er det ikke med eder; men den største blandt eder skal være som den yngste, og den øverste som den som tjener.

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

For hvem er størst, den som sitter til bords, eller den som tjener? Er det ikke den som sitter til bords? Men jeg er som en tjener iblandt eder.

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

Men I er de som har holdt ut hos mig i mine prøvelser,

і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

og jeg tilsier eder riket, likesom min Fader har tilsagt mig det,

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

så I skal ete og drikke ved mitt bord i mitt rike, og sitte på troner og dømme Israels tolv stammer.

І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

Simon! Simon! se, Satan krevde å få eder i sin vold for å sikte eder som hvete;

Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

men jeg bad for dig at din tro ikke måtte svikte, og når du engang omvender dig, da styrk dine brødre!

А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

Men han sa til ham: Herre! med dig er jeg rede til å gå både i fengsel og i død.

Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

Da sa han: Jeg sier dig, Peter: Hanen skal ikke gale idag før du tre ganger har nektet at du kjenner mig.

І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

Og han sa til dem: Da jeg sendte eder ut uten pung og skreppe og sko, fattedes eder da noget? De sa: Nei, intet.

А тепер - каже їм - хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Han sa da til dem: Men nu skal den som har pung, ta den med, likeså skreppe, og den som ikke har sverd, han selge sin kappe og kjøpe sig et!

Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

For jeg sier eder at dette som er skrevet, må opfylles på mig, dette ord: Og han blev regnet blandt ugjerningsmenn; for det som er sagt om mig, er til ende.

І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

Da sa de: Herre! se, her er to sverd. Men han sa til dem: Det er nok.

І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

Og han gikk ut og vandret efter sedvane til Oljeberget; men hans disipler fulgte og med ham.

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

Og da han kom til stedet, sa han til dem: Bed at I ikke må komme i fristelse!

А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

Og han slet sig fra dem så lang som et stenkast, og falt på kne, bad og sa:

благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

Fader! om du vil, da la denne kalk gå mig forbi! Dog, skje ikke min vilje, men din!

І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

Og en engel fra himmelen åpenbarte sig for ham og styrket ham.

А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

Og han kom i dødsangst og bad enda heftigere, og hans sved blev som blodsdråper, som falt ned på jorden.

І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

Så stod han op fra bønnen og kom til sine disipler og fant dem sovende av bedrøvelse,

І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

og han sa til dem: Hvorfor sover I? Stå op og bed at I ikke må komme i fristelse!

І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

Mens han ennu talte, se, da kom en flokk, og han som hette Judas, en av de tolv, gikk foran dem og trådte nær til Jesus for å kysse ham.

Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

Men Jesus sa til ham: Judas! forråder du Menneskesønnen med et kyss?

А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

Da nu de som var om ham, så hvad som vilde skje, sa de: Herre! skal vi slå til med sverd?

І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

Og en av dem slo til yppersteprestens tjener og hugg det høire øre av ham.

Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

Men Jesus svarte og sa: La dem bare gå så vidt! Og han rørte ved hans øre og lægte ham.

А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Og Jesus sa til yppersteprestene og høvedsmennene over tempel-vakten og de eldste som var kommet imot ham: I er gått ut som mot en røver med sverd og stokker;

Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

da jeg daglig var hos eder i templet, rakte I ikke eders hender ut mot mig. Men dette er eders time og mørkets makt.

А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

Da de nu hadde grepet ham, drog de avsted med ham og førte ham inn i yppersteprestens hus; og Peter fulgte langt bakefter.

Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

De hadde tendt en ild midt i gårdsrummet og satt der sammen, og Peter satt midt iblandt dem.

А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

Men en tjenestepike fikk se ham sitte mot lyset, og stirret på ham og sa: Også denne var med ham.

І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

Men han fornektet ham og sa: Jeg kjenner ham ikke, kvinne!

Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

Litt efter fikk en annen se ham og sa: Du er også en av dem. Men Peter sa: Menneske! jeg er ikke det.

І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

Og omkring én time efter stadfestet en annen det og sa: Sannelig, også denne var med ham; han er jo en galileer.

А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

Men Peter sa: Menneske! jeg forstår ikke hvad det er du mener! Og straks, mens han ennu talte, gol hanen.

І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

Og Herren vendte sig og så på Peter; og Peter kom Herrens ord i hu, hvorledes han hadde sagt til ham: Før hanen galer idag, skal du fornekte mig tre ganger.

І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

Og han gikk ut og gråt bitterlig.

А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

Og mennene som holdt Jesus, spottet ham og slo ham,

І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

og de kastet et klæde over ham og spurte ham og sa: Spå nu: Hvem var det som slo dig?

І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

Og mange andre spottord talte de til ham.

А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

Da det nu blev dag, samledes folkets eldste og yppersteprestene og de skriftlærde, og de førte ham frem i sitt rådsmøte

і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

og sa: Er du Messias, da si oss det! Men han sa til dem: Om jeg sier eder det, tror I det ikke;

А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

og om jeg spør, svarer I ikke.

Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

Men fra nu av skal Menneskesønnen sitte ved Guds krafts høire hånd.

Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

Da sa de alle: Er du da Guds Sønn? Han sa til dem: I sier det; jeg er det.

А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

Da sa de: Hvad skal vi mere med vidnesbyrd? Vi har jo selv hørt det av hans munn.