Proverbs 16

Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

All’uomo, i disegni del cuore; ma la risposta della lingua vien dall’Eterno.

Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

Tutte le vie dell’uomo a lui sembran pure, ma l’Eterno pesa gli spiriti.

Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

Rimetti le cose tue nell’Eterno, e i tuoi disegni avran buona riuscita.

Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

L’Eterno ha fatto ogni cosa per uno scopo; anche l’empio, per il dì della sventura.

Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

Chi è altero d’animo è in abominio all’Eterno; certo è che non rimarrà impunito.

Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

Con la bontà e con la fedeltà l’iniquità si espia, e col timor dell’Eterno si evita il male.

Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

Quando l’Eterno gradisce le vie d’un uomo, riconcilia con lui anche i nemici.

Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

Meglio poco con giustizia, che grandi entrate senza equità.

Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

Il cuor dell’uomo medita la sua via, ma l’Eterno dirige i suoi passi.

Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

Sulle labbra del re sta una sentenza divina; quando pronunzia il giudizio la sua bocca non erra.

Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

La stadera e le bilance giuste appartengono all’Eterno, tutti i pesi del sacchetto son opera sua.

Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

I re hanno orrore di fare il male, perché il trono è reso stabile con la giustizia.

Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

Le labbra giuste sono gradite ai re; essi amano chi parla rettamente.

Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

Ira del re vuol dire messaggeri di morte, ma l’uomo savio la placherà.

У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

La serenità del volto del re dà la vita, e il suo favore è come nube di pioggia primaverile.

Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

L’acquisto della sapienza oh quanto è migliore di quello dell’oro, e l’acquisto dell’intelligenza preferibile a quel dell’argento!

Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

La strada maestra dell’uomo retto è evitare il male; chi bada alla sua via preserva l’anima sua.

Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

La superbia precede la rovina, e l’alterezza dello spirito precede la caduta.

Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

Meglio esser umile di spirito coi miseri, che spartir la preda coi superbi.

Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

Chi presta attenzione alla Parola se ne troverà bene, e beato colui che confida nell’Eterno!

Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

Il savio di cuore è chiamato intelligente, e la dolcezza delle labbra aumenta il sapere.

Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

Il senno, per chi lo possiede, è fonte di vita, ma la stoltezza è il castigo degli stolti.

Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

Il cuore del savio gli rende assennata la bocca, e aumenta il sapere sulle sue labbra.

Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

Le parole soavi sono un favo di miele: dolcezza all’anima, salute al corpo.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

V’è tal via che all’uomo par diritta, ma finisce col menare alla morte.

Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

La fame del lavoratore lavora per lui, perché la sua bocca lo stimola.

Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

L’uomo cattivo va scavando ad altri del male, sulle sue labbra c’è come un fuoco divorante.

Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

L’uomo perverso semina contese, e il maldicente disunisce gli amici migliori.

Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

L’uomo violento trascina il compagno, e lo mena per una via non buona.

Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

Chi chiude gli occhi per macchinar cose perverse, chi si morde le labbra, ha già compiuto il male.

Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

I capelli bianchi sono una corona d’onore; la si trova sulla via della giustizia.

Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

Chi è lento all’ira val più del prode guerriero; chi padroneggia sé stesso val più di chi espugna città.

За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.

Si gettan le sorti nel grembo, ma ogni decisione vien dall’Eterno.