Job 41

Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

Siehe, eines jeden Hoffnung wird betrogen: wird man nicht schon bei seinem Anblick niedergeworfen? Niemand ist so kühn, daß er ihn aufreize. Und wer ist es, der sich vor mein Angesicht stellen dürfte?

Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

Wer hat mir zuvor gegeben? und ich werde ihm vergelten. Was unter dem ganzen Himmel ist, ist mein.

Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

Nicht schweigen will ich von seinen Gliedern und von seiner Kraftfülle und von der Schönheit seines Baues.

Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

Wer deckte die Oberfläche seines Gewandes auf? In sein Doppelgebiß, wer dringt da hinein?

Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

Wer tat die Pforte seines Angesichts auf? Der Kreis seiner Zähne ist ein Schrecken.

Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

Ein Stolz sind seine starken Schilder, jedes einzelne verschlossen mit festem Siegel.

Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

Eines fügt sich ans andere, und keine Luft dringt dazwischen;

Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

Stück an Stück hangen sie fest zusammen, greifen ineinander und trennen sich nicht.

Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

Sein Niesen strahlt Licht aus, und seine Augen sind gleich den Wimpern der Morgenröte.

Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

Aus seinem Rachen gehen Fackeln, sprühen feurige Funken hervor.

Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

Aus seinen Nüstern fährt Rauch, wie aus einem siedenden Topfe und Kessel.

Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

Sein Hauch entzündet Kohlen, und eine Flamme fährt aus seinem Rachen.

Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

In seinem Halse wohnt Stärke, und die Angst hüpft vor ihm her.

Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

Die Wampen seines Fleisches schließen an, sind ihm fest angegossen, unbeweglich.

М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

Sein Herz ist hart wie Stein, und hart wie ein unterer Mühlstein.

Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

Vor seinem Erheben fürchten sich Starke, vor Verzagtheit geraten sie außer sich.

Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

Trifft man ihn mit dem Schwerte, es hält nicht stand, noch Speer, noch Wurfspieß, noch Harpune.

Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

Das Eisen achtet er für Stroh, das Erz für faules Holz.

За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

Der Pfeil jagt ihn nicht in die Flucht, Schleudersteine verwandeln sich ihm in Stoppeln.

Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

Wie Stoppeln gilt ihm die Keule, und er verlacht das Sausen des Wurfspießes.

Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

Unter ihm sind scharfe Scherben; einen Dreschschlitten breitet er hin auf den Schlamm.

Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

Er macht die Tiefe sieden wie einen Topf, macht das Meer wie einen Salbenkessel.

Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

Hinter ihm leuchtet der Pfad, man könnte die Tiefe für graues Haar halten.

Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

Auf Erden ist keiner ihm gleich, der geschaffen ist ohne Furcht.

Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

Alles Hohe sieht er an; er ist König über alle wilden Tiere.

він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!