Psalms 106

Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
خداوند را شکر کنید! خداوند را سپاس گویید، زیرا او نیکوست؛ و محبّت پایدار او جاودانه است.
Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
چه کسی می‌تواند کارهای عظیمی را که او انجام داده است، بیان کند؟ چه کسی می‌تواند شکر او را آن‌طور که شایسته است، بجا آورد؟
Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
خوشا به حال کسانی‌که احکام او را بجا می‌آورند و همیشه آنچه را که درست است انجام می‌دهند.
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
خداوندا، وقتی قوم خود را یاری می‌کنی، مرا هم به یادآور. وقتی آنها را نجات می‌دهی، مرا هم نجات بده
щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
تا سعادت قوم خود را ببینم و در شادمانی امّت تو شریک گردم و در افتخاری که به قوم خود می‌بخشی، سهیم باشم.
Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
ما هم مانند اجداد خود گناهکار هستیم، ما نیز خطا کرده و شرارت ورزیده‌ایم.
Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
اجداد ما در مصر، کارهای عجیب تو را درک نکردند، آنها مهر و محبّت پایدار تو را فراموش کردند و در ساحل دریای سرخ علیه قادر متعال شورش کردند.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
امّا او همان‌طور که وعده داده بود، آنها را رهایی داد تا قدرت عظیم خود را نشان دهد.
Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
او به دریای سرخ فرمان داد و دریا خشک شد؛ و قوم خود را از میان دریا از روی خشکی گذرانید.
і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
آنها را از دست آنانی که از ایشان نفرت داشتند، رهانید و از چنگ دشمنانشان نجات داد.
і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
امّا آب، تمام دشمنان آنها را غرق کرد به طوری که حتی یکی از آنان هم باقی نماند.
Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
در آن وقت آنها به وعدهٔ او ایمان آوردند و برای او سرود شکرگزاری خواندند.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
امّا آنها بزودی همهٔ کارهای او را فراموش کردند و منتظر مشورت و نصایح او نشدند.
і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
بلکه با خواهش‌های نفسانی خود، خدا را در صحرا آزمودند.
і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
پس او آنچه را که خواسته بودند، به ایشان عطا کرد، امّا مرض کشنده‌ای در بین آنها فرستاد.
Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
در بیابان به موسی و به هارون، خدمتگزار مقدّس خداوند حسادت ورزیدند.
Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
پس زمین دهان باز کرد و داتان و ابیرام و همراهانش را در خود فروبرد.
і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
آتش بر پیروانشان بارید و همهٔ آن مردم شریر را سوزانید.
Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
آنها در دامنهٔ کوه سینا گوساله‌ای از طلا ساختند و آن بت را پرستش کردند.
і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
مجسمهٔ یک گاوِ علفخوار را، بر خدای با عظمت و پُرجلال ترجیح دادند.
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
آنها خدایی را که با کارهای عجیب خود آنان را از مصر آزاد کرده بود، فراموش کردند،
у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
کارهای عجیبی را که در زمین مصر انجام داد و یا آنچه را که در دریای سرخ کرد.
і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
وقتی خدا فرمود که می‌خواهد آن مردم را از بین ببرد، خادم برگزیدهٔ او موسی، در مقابل خدا به شفاعت ایستاد تا خشم او را برگرداند تا آنان را از بین نبرد.
Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
آنها نخواستند که به آن سرزمین نیکو وارد شوند و به وعدهٔ خداوند اعتماد ننمودند.
і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
در چادر‌های خود نشستند و شکایت کردند و به دستورات خداوند گوش ندادند.
і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
پس خداوند به طور بسیار جدّی قسم خورد که همه را در آن بیابان از بین ببرد
і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
و نسل ایشان را در سرزمینهای بیگانه پراکنده کند تا در سرگردانی بمیرند.
і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
در فغور، بت بعل را پرستیدند و از قربانی‌هایی که به بُتهای بی‌جان تقدیم شده بود، خوردند.
і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
با رفتار خود، خداوند را به خشم آوردند و به‌خاطر آن به بلا دچار شدند.
і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
پس فینحاس، برخاسته و مجرمین را مجازات نمود و وبا از بین رفت.
і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
این کار نیک فینحاس در پیشگاه خدا مقبول گردید و تا به ابد از آن یاد خواهد شد.
і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
در کنار چشمهٔ مریبه، خشم خداوند را برانگیختند، به طوری که به‌خاطر آن، موسی دچار زحمت گردید.
бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
چون آن‌چنان او را به ستوه آورده بودند که سخنان ناسزا گفت.
Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
آن قومهایی را که خداوند دستور داده بود از بین ببرند نکشتند،
і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
بلکه با آنها ازدواج کردند و از رفتار بت‌پرستانهٔ آنها پیروی نمودند.
і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
بُتهای آنها را پرستش کردند و در نتیجه اسباب سقوط خود را فراهم کردند.
і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
پسران و دختران خود را برای بُتهای کنعان قربانی نمودند.
і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,
خون پسران و دختران بی‌گناه خود را به‌خاطر بُتهای کنعان ریختند و آن سرزمین را با خون آلوده کردند.
і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
به این ترتیب به‌خاطر رفتار بد خود، ناپاک گشتند و به خداوند خیانت ورزیدند.
і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
آنگاه خداوند بر قوم خود خشم نموده از آنها متنفّر گردید.
і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
پس آنها را به دست اقوامی که از آنها متنفّر بودند، سپرد و آنها بر ایشان حکمرانی نمودند.
і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
دشمنانشان بر آنها ظلم نموده، آنها را خوار و ذلیل کردند.
Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
خداوند بارها قوم خود را نجات داد، ولی هر بار آنها مجدداً به ضد خدا شورش نمودند، بیشتر در گناه فرو رفتند.
Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
با وجود این، هرگاه از روی درماندگی به حضور خداوند زاری کردند، خداوند زاری آنها را شنید.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
پیمانی را که با آنها بسته بود، به یاد آورد و به‌خاطر محبّت پایدارش، بر آنها رحمت فرموده، از گناهانشان چشم پوشید
і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
و دل مردمانی را که بر آنها ظلم می‌کردند، به رحم آورد.
Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
ای خداوند خدای ما، ما را نجات بده، ما را از میان ممالک بیگانه به سرزمین خودمان بازگردان، تا از تو شکرگزار باشیم و نام پاک تو را ستایش کنیم.
Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!
خداوند، خدای اسرائیل را سپاس باد؛ از ازل تا ابدالآباد! همهٔ مردم بگویند: «آمین!» خداوند را سپاس باد!