Psalms 106

Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Halleluja! Lov Herren, thi han er god, thi hans miskundhed varer evindelig!

Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?

Hvo kan opregne Herrens vældige gerninger, finde ord til at kundgøre al hans pris?

Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!

Salige de, der holder på ret, som altid øver retfærdighed!

Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,

Husk os, Herre, når dit folk finder nåde, lad os få godt af din frelse,

щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!

at vi må se dine udvalgtes lykke, glæde os ved dit folks glæde og med din arvelod prise vor lykke!

Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...

Vi syndede som vore Fædre, handlede ilde og gudløst.

Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.

Vore Fædre i Ægypten ænsede ej dine Undere, kom ikke din store Miskundhed i Hu, stod den Højeste imod ved det røde Hav.

Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

Dog frelste han dem for sit Navns Skyld, for at gøre sin Vælde kendt;

Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...

han trued det røde Hav, og det tørrede ud, han førte dem gennem Dybet som gennem en Ørk;

і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,

han fried dem af deres Avindsmænds Hånd og udløste dem fra Fjendens Hånd;

і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!

Vandet skjulte dem, som trængte dem, ikke een blev tilbage af dem;

Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.

da troede de på hans Ord og kvad en Sang til hans Pris.

Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,

Men de glemte snart hans Gerninger, biede ej på hans Råd;

і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,

de grebes af Attrå i Ørkenen, i Ødemarken fristed de Gud;

і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...

så gav han dem det, de kræved og sendte dem Lede i Sjælen.

Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.

De bar Avind mod Moses i Lejren, mod Aron, HERRENs hellige;

Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,

Jorden åbned sig, slugte Datan, lukked sig over Abirams Flok;

і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...

Ilden rasede i deres Flok, Luen brændte de gudløse op.

Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,

De lavede en Kalv ved Horeb og tilbad det støbte Billed;

і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,

de byttede deres Herlighed bort for et Billed af en Okse, hvis Føde er Græs;

забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

de glemte Gud, deres Frelser, som øvede store Ting i Ægypten,

у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...

Undere i Kamiternes Land, frygtelige Ting ved det røde Hav.

і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!

Da tænkte han på at udrydde dem, men Moses, hans udvalgte Mand, stilled sig i Gabet for hans Åsyn for at hindre, at hans Vrede lagde øde.

Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,

De vraged det yndige Land og troede ikke hans Ord,

і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.

men knurrede i deres Telte og hørte ikke på HERREN;

і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,

da løfted han Hånden og svor at lade dem falde i Ørkenen,

і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!

splitte deres Sæd blandt Folkene, sprede dem rundt i Landene.

і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,

De holdt til med Ba'al-Peor og åd af de dødes Ofre;

і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!

de krænked ham med deres Gerninger, og Plage brød løs iblandt dem.

і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,

Da stod Pinehas frem og holdt Dom, og Plagen blev bragt til at standse,

і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

og det regnedes ham til Retfærdighed fra Slægt til Slægt, evindelig.

і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,

De vakte hans Vrede ved Meribas Vand, og for deres Skyld gik det Moses ilde;

бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...

thi de stod hans Ånd imod, og han talte uoverlagte Ord.

Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,

De udryddede ikke de Folk, som HERREN havde sagt, de skulde,

і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.

med Hedninger blandede de sig og gjorde deres Gerninger efter;

і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...

deres Gudebilleder dyrkede de, og disse blev dem en Snare;

і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,

til Dæmonerne ofrede de, og det både Sønner og Døtre;

і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,

de udgød uskyldigt Blod, deres Sønners og Døtres Blod, som de ofred til Kana'ans Guder, og Landet blev smittet ved Blod;

і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...

de blev urene ved deres Gerninger, bolede ved deres idrætter.

і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,

Da blev HERREN vred på sit Folk og væmmedes ved sin Arv;

і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,

han gav dem i Folkenes Hånd, deres Avindsmænd blev deres Herrer;

і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...

deres Fjendervoldte dem Trængsel, de kuedes under deres Hånd.

Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!

Han frelste dem Gang på Gang, men de stod egensindigt imod og sygnede hen i Brøden;

Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,

dog så han til dem i Trængslen, så snart han hørte dem klage;

і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

han kom sin Pagt i Hu og ynkedes efter sin store Miskundhed;

і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!

han lod dem finde Barmhjertighed hos alle, der tog dem til Fange.

Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!

Frels os, HERRE vor Gud, du samle os sammen fra Folkene, at vi må love dit hellige Navn, med Stolthed synge din Pris.

Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!

Lovet være HERREN, Israels Gud, fra Evighed og til Evighed! Og alt Folket svare Amen!