Psalms 107

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Halleluja! Lov Herren, thi han er god, thi hans Miskundhed varer evindelig!

хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,

Så skal HERRENs genløste sige, de, han løste af Fjendens Hånd

і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!

og samlede ind fra Landene, fra Øst og Vest, fra Nord og fra Havet.

Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

I den øde Ørk for de vild, fandt ikke Vej til beboet By,

голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...

de led både Sult og Tørst, deres Sjæl var ved at vansmægte;

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

men de råbte til HERREN i Nøden, han frelste dem at deres Trængsler

і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.

og førte dem ad rette Vej, så de kom til beboet By.

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Lad dem takke HERREN for hans Miskundhed, for hans Underværker mod Menneskens Børn.

бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!

Thi han mættede den vansmægtende Sjæl og fyldte den sultne med godt.

Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,

De sad i Mulm og Mørke, bundne i pine og Jern,

бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.

fordi de havde stået Guds Ord imod og ringeagtet den Højestes Råd.

Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,

Deres Hjerte var knuget af Kummer, de faldt, der var ingen, som hjalp;

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

men de råbte til HERREN i Nøden, han frelste dem af deres Trængsler,

і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.

førte dem ud af Mørket og Mulmet og sønderrev deres Bånd.

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Lad dem takke HERREN for hans Miskundhed, for hans Underværker mod Menneskens Børn.

бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

Thi han sprængte Døre af Kobber og sønderslog Slåer af Jern.

Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

De sygnede hen for Synd og led for Brødes Skyld,

Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

de væmmedes ved al Slags Mad, de kom Dødens Porte nær

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,

men de råbte til Herren i Nøden, han frelste dem af deres Trængsler,

Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!

sendte sit Ord og lægede dem og frelste deres Liv fra Graven.

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,

Lad dem takke HERREN for hans Miskundhed, for hans Underværker mod Menneskens Børn

і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!

og ofre Lovprisningsofre og med Jubel forkynnde hans Gerninger.

Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,

De for ud på Havet i Skibe, drev Handel på vældige Vande,

вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!

blev Vidne til HERRENs Gerninger, hans Underværker i Dybet;

Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,

han bød, og et Stormvejr rejste sig, Bølgerne tårnedes op;

до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!

mod Himlen steg de, i Dybet sank de, i Ulykken svandt deres Mod;

Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!

de tumled og raved som drukne, borte var al deres Visdom;

Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

men de råbte til HERREN i Nøden, han frelste dem af deres Trængsler,

Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,

skiftede Stormen til Stille, så Havets Bølger tav;

і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.

og glade blev de, fordi det stilned; han førte dem til Havnen, de søgte.

Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!

Lad dem takke HERREN for hans Miskundhed, for hans Underværker mod Menneskens Børn,

Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!

ophøje ham i Folkets Forsamling og prise ham i de Ældstes Kreds!

Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,

Floder gør han til Ørken og Kilder til øde Land,

плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

til Saltsteppe frugtbart Land for Ondskabens Skyld hos dem, som - bor der.

Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,

Ørken gør han til Vanddrag, det tørre Land til Kilder;

і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,

der lader han sultne bo, så de grunder en By at bo i,

і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!

tilsår Marker og planter Vin og høster Afgrødens Frugt.

і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

Han velsigner dem, de bliver mange, han lader det ikke skorte på Kvæg.

Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.

De bliver få og segner under Modgangs og Kummers Tryk,

Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

han udøser Hån over Fyrster og lader dem rave i vejløst Øde.

а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

Men han løfter den fattige op af hans Nød og gør deres Slægter som Hjorde;

Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

de oprigtige ser det og glædes, men al Ondskab lukker sin Mund.

Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

Hvo som er viis, han mærke sig det og lægge sig HERRENs Nåde på Sinde!