1. Home
  2. Pair
  3. SpaRV
  4. Ukrainian
  5. Job.41

Job 41

41:1
¿SACARÁS tú al leviathán con el anzuelo, Ó con la cuerda que le echares en su lengua?
Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.
41:2
¿Pondrás tú garfio en sus narices, Y horadarás con espinas su quijada?
Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
41:3
¿Multiplicará él ruegos para contigo? ¿Hablaráte él lisonjas?
Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!
41:4
¿Hará concierto contigo Para que lo tomes por siervo perpetuo?
Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
41:5
¿Jugarás tú con él como con pájaro, Ó lo atarás para tus niñas?
Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?
41:6
¿Harán de él banquete los compañeros? ¿Partiránlo entre los mercaderes?
Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!
41:7
¿Cortarás tú con cuchillo su cuero, Ó con asta de pescadores su cabeza?
Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.
41:8
Pon tu mano sobre él; Te acordarás de la batalla, y nunca más tornarás.
Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
41:9
He aquí que la esperanza acerca de él será burlada; Porque aun á su sola vista se desmayarán.
Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
41:10
Nadie hay tan osado que lo despierte: ¿Quién pues podrá estar delante de mí?
Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!
41:11
¿Quién me ha anticipado, para que yo restituya? Todo lo que hay debajo del cielo es mío.
Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!
41:12
Yo no callaré sus miembros, Ni lo de sus fuerzas y la gracia de su disposición.
Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
41:13
¿Quién descubrirá la delantera de su vestidura? ¿Quién se llegará á él con freno doble?
Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.
41:14
¿Quién abrirá las puertas de su rostro? Los órdenes de sus dientes espantan.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
41:15
La gloria de su vestido son escudos fuertes, Cerrados entre sí estrechamente.
М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.
41:16
El uno se junta con el otro, Que viento no entra entre ellos.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!
41:17
Pegado está el uno con el otro, Están trabados entre sí, que no se pueden apartar.
Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.
41:18
Con sus estornudos encienden lumbre, Y sus ojos son como los párpados del alba.
Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
41:19
De su boca salen hachas de fuego, Centellas de fuego proceden.
За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!
41:20
De sus narices sale humo, Como de una olla ó caldero que hierve.
Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.
41:21
Su aliento enciende los carbones, Y de su boca sale llama.
Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.
41:22
En su cerviz mora la fortaleza, Y espárcese el desaliento delante de él.
Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.
41:23
Las partes momias de su carne están apretadas: Están en él firmes, y no se mueven.
Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.
41:24
Su corazón es firme como una piedra, Y fuerte como la muela de abajo.
Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.
41:25
De su grandeza tienen temor los fuertes, Y á causa de su desfallecimiento hacen por purificarse.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
41:26
Cuando alguno lo alcanzare, ni espada, Ni lanza, ni dardo, ni coselete durará.
він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!
41:27
El hierro estima por pajas, Y el acero por leño podrido.
41:28
Saeta no le hace huir; Las piedras de honda se le tornan aristas.
41:29
Tiene toda arma por hojarascas, Y del blandir de la pica se burla.
41:30
Por debajo tiene agudas conchas; Imprime su agudez en el suelo.
41:31
Hace hervir como una olla la profunda mar, Y tórnala como una olla de ungüento.
41:32
En pos de sí hace resplandecer la senda, Que parece que la mar es cana.
41:33
No hay sobre la tierra su semejante, Hecho para nada temer.
41:34
Menosprecia toda cosa alta: Es rey sobre todos los soberbios.

© bibleglot.com