Job 41

Siehe, eines jeden Hoffnung wird betrogen: wird man nicht schon bei seinem Anblick niedergeworfen? Niemand ist so kühn, daß er ihn aufreize. Und wer ist es, der sich vor mein Angesicht stellen dürfte?

Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

Wer hat mir zuvor gegeben? und ich werde ihm vergelten. Was unter dem ganzen Himmel ist, ist mein.

Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

Nicht schweigen will ich von seinen Gliedern und von seiner Kraftfülle und von der Schönheit seines Baues.

Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

Wer deckte die Oberfläche seines Gewandes auf? In sein Doppelgebiß, wer dringt da hinein?

Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

Wer tat die Pforte seines Angesichts auf? Der Kreis seiner Zähne ist ein Schrecken.

Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

Ein Stolz sind seine starken Schilder, jedes einzelne verschlossen mit festem Siegel.

Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

Eines fügt sich ans andere, und keine Luft dringt dazwischen;

Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

Stück an Stück hangen sie fest zusammen, greifen ineinander und trennen sich nicht.

Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

Sein Niesen strahlt Licht aus, und seine Augen sind gleich den Wimpern der Morgenröte.

Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

Aus seinem Rachen gehen Fackeln, sprühen feurige Funken hervor.

Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

Aus seinen Nüstern fährt Rauch, wie aus einem siedenden Topfe und Kessel.

Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

Sein Hauch entzündet Kohlen, und eine Flamme fährt aus seinem Rachen.

Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

In seinem Halse wohnt Stärke, und die Angst hüpft vor ihm her.

Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

Die Wampen seines Fleisches schließen an, sind ihm fest angegossen, unbeweglich.

Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

Sein Herz ist hart wie Stein, und hart wie ein unterer Mühlstein.

М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

Vor seinem Erheben fürchten sich Starke, vor Verzagtheit geraten sie außer sich.

Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

Trifft man ihn mit dem Schwerte, es hält nicht stand, noch Speer, noch Wurfspieß, noch Harpune.

Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

Das Eisen achtet er für Stroh, das Erz für faules Holz.

Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

Der Pfeil jagt ihn nicht in die Flucht, Schleudersteine verwandeln sich ihm in Stoppeln.

За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

Wie Stoppeln gilt ihm die Keule, und er verlacht das Sausen des Wurfspießes.

Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

Unter ihm sind scharfe Scherben; einen Dreschschlitten breitet er hin auf den Schlamm.

Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

Er macht die Tiefe sieden wie einen Topf, macht das Meer wie einen Salbenkessel.

Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

Hinter ihm leuchtet der Pfad, man könnte die Tiefe für graues Haar halten.

Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

Auf Erden ist keiner ihm gleich, der geschaffen ist ohne Furcht.

Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

Alles Hohe sieht er an; er ist König über alle wilden Tiere.

Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!