Psalms 106

خداوند را شکر کنید! خداوند را سپاس گویید، زیرا او نیکوست؛ و محبّت پایدار او جاودانه است.
Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
چه کسی می‌تواند کارهای عظیمی را که او انجام داده است، بیان کند؟ چه کسی می‌تواند شکر او را آن‌طور که شایسته است، بجا آورد؟
Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
خوشا به حال کسانی‌که احکام او را بجا می‌آورند و همیشه آنچه را که درست است انجام می‌دهند.
Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
خداوندا، وقتی قوم خود را یاری می‌کنی، مرا هم به یادآور. وقتی آنها را نجات می‌دهی، مرا هم نجات بده
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
تا سعادت قوم خود را ببینم و در شادمانی امّت تو شریک گردم و در افتخاری که به قوم خود می‌بخشی، سهیم باشم.
щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
ما هم مانند اجداد خود گناهکار هستیم، ما نیز خطا کرده و شرارت ورزیده‌ایم.
Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
اجداد ما در مصر، کارهای عجیب تو را درک نکردند، آنها مهر و محبّت پایدار تو را فراموش کردند و در ساحل دریای سرخ علیه قادر متعال شورش کردند.
Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
امّا او همان‌طور که وعده داده بود، آنها را رهایی داد تا قدرت عظیم خود را نشان دهد.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
او به دریای سرخ فرمان داد و دریا خشک شد؛ و قوم خود را از میان دریا از روی خشکی گذرانید.
Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
آنها را از دست آنانی که از ایشان نفرت داشتند، رهانید و از چنگ دشمنانشان نجات داد.
і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
امّا آب، تمام دشمنان آنها را غرق کرد به طوری که حتی یکی از آنان هم باقی نماند.
і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
در آن وقت آنها به وعدهٔ او ایمان آوردند و برای او سرود شکرگزاری خواندند.
Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
امّا آنها بزودی همهٔ کارهای او را فراموش کردند و منتظر مشورت و نصایح او نشدند.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
بلکه با خواهش‌های نفسانی خود، خدا را در صحرا آزمودند.
і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
پس او آنچه را که خواسته بودند، به ایشان عطا کرد، امّا مرض کشنده‌ای در بین آنها فرستاد.
і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
در بیابان به موسی و به هارون، خدمتگزار مقدّس خداوند حسادت ورزیدند.
Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
پس زمین دهان باز کرد و داتان و ابیرام و همراهانش را در خود فروبرد.
Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
آتش بر پیروانشان بارید و همهٔ آن مردم شریر را سوزانید.
і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
آنها در دامنهٔ کوه سینا گوساله‌ای از طلا ساختند و آن بت را پرستش کردند.
Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
مجسمهٔ یک گاوِ علفخوار را، بر خدای با عظمت و پُرجلال ترجیح دادند.
і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
آنها خدایی را که با کارهای عجیب خود آنان را از مصر آزاد کرده بود، فراموش کردند،
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
کارهای عجیبی را که در زمین مصر انجام داد و یا آنچه را که در دریای سرخ کرد.
у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
وقتی خدا فرمود که می‌خواهد آن مردم را از بین ببرد، خادم برگزیدهٔ او موسی، در مقابل خدا به شفاعت ایستاد تا خشم او را برگرداند تا آنان را از بین نبرد.
і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
آنها نخواستند که به آن سرزمین نیکو وارد شوند و به وعدهٔ خداوند اعتماد ننمودند.
Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
در چادر‌های خود نشستند و شکایت کردند و به دستورات خداوند گوش ندادند.
і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
پس خداوند به طور بسیار جدّی قسم خورد که همه را در آن بیابان از بین ببرد
і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
و نسل ایشان را در سرزمینهای بیگانه پراکنده کند تا در سرگردانی بمیرند.
і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
در فغور، بت بعل را پرستیدند و از قربانی‌هایی که به بُتهای بی‌جان تقدیم شده بود، خوردند.
і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
با رفتار خود، خداوند را به خشم آوردند و به‌خاطر آن به بلا دچار شدند.
і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
پس فینحاس، برخاسته و مجرمین را مجازات نمود و وبا از بین رفت.
і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
این کار نیک فینحاس در پیشگاه خدا مقبول گردید و تا به ابد از آن یاد خواهد شد.
і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
در کنار چشمهٔ مریبه، خشم خداوند را برانگیختند، به طوری که به‌خاطر آن، موسی دچار زحمت گردید.
і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
چون آن‌چنان او را به ستوه آورده بودند که سخنان ناسزا گفت.
бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
آن قومهایی را که خداوند دستور داده بود از بین ببرند نکشتند،
Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
بلکه با آنها ازدواج کردند و از رفتار بت‌پرستانهٔ آنها پیروی نمودند.
і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
بُتهای آنها را پرستش کردند و در نتیجه اسباب سقوط خود را فراهم کردند.
і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
پسران و دختران خود را برای بُتهای کنعان قربانی نمودند.
і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
خون پسران و دختران بی‌گناه خود را به‌خاطر بُتهای کنعان ریختند و آن سرزمین را با خون آلوده کردند.
і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,
به این ترتیب به‌خاطر رفتار بد خود، ناپاک گشتند و به خداوند خیانت ورزیدند.
і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
آنگاه خداوند بر قوم خود خشم نموده از آنها متنفّر گردید.
і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
پس آنها را به دست اقوامی که از آنها متنفّر بودند، سپرد و آنها بر ایشان حکمرانی نمودند.
і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
دشمنانشان بر آنها ظلم نموده، آنها را خوار و ذلیل کردند.
і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
خداوند بارها قوم خود را نجات داد، ولی هر بار آنها مجدداً به ضد خدا شورش نمودند، بیشتر در گناه فرو رفتند.
Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
با وجود این، هرگاه از روی درماندگی به حضور خداوند زاری کردند، خداوند زاری آنها را شنید.
Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
پیمانی را که با آنها بسته بود، به یاد آورد و به‌خاطر محبّت پایدارش، بر آنها رحمت فرموده، از گناهانشان چشم پوشید
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
و دل مردمانی را که بر آنها ظلم می‌کردند، به رحم آورد.
і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
ای خداوند خدای ما، ما را نجات بده، ما را از میان ممالک بیگانه به سرزمین خودمان بازگردان، تا از تو شکرگزار باشیم و نام پاک تو را ستایش کنیم.
Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
خداوند، خدای اسرائیل را سپاس باد؛ از ازل تا ابدالآباد! همهٔ مردم بگویند: «آمین!» خداوند را سپاس باد!
Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!