Psalms 106

Halleluja! Lov Herren, thi han er god, thi hans miskundhed varer evindelig!

Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Hvo kan opregne Herrens vældige gerninger, finde ord til at kundgøre al hans pris?

Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?

Salige de, der holder på ret, som altid øver retfærdighed!

Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!

Husk os, Herre, når dit folk finder nåde, lad os få godt af din frelse,

Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,

at vi må se dine udvalgtes lykke, glæde os ved dit folks glæde og med din arvelod prise vor lykke!

щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!

Vi syndede som vore Fædre, handlede ilde og gudløst.

Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...

Vore Fædre i Ægypten ænsede ej dine Undere, kom ikke din store Miskundhed i Hu, stod den Højeste imod ved det røde Hav.

Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.

Dog frelste han dem for sit Navns Skyld, for at gøre sin Vælde kendt;

Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

han trued det røde Hav, og det tørrede ud, han førte dem gennem Dybet som gennem en Ørk;

Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...

han fried dem af deres Avindsmænds Hånd og udløste dem fra Fjendens Hånd;

і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,

Vandet skjulte dem, som trængte dem, ikke een blev tilbage af dem;

і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!

da troede de på hans Ord og kvad en Sang til hans Pris.

Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.

Men de glemte snart hans Gerninger, biede ej på hans Råd;

Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,

de grebes af Attrå i Ørkenen, i Ødemarken fristed de Gud;

і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,

så gav han dem det, de kræved og sendte dem Lede i Sjælen.

і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...

De bar Avind mod Moses i Lejren, mod Aron, HERRENs hellige;

Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.

Jorden åbned sig, slugte Datan, lukked sig over Abirams Flok;

Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,

Ilden rasede i deres Flok, Luen brændte de gudløse op.

і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...

De lavede en Kalv ved Horeb og tilbad det støbte Billed;

Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,

de byttede deres Herlighed bort for et Billed af en Okse, hvis Føde er Græs;

і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,

de glemte Gud, deres Frelser, som øvede store Ting i Ægypten,

забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

Undere i Kamiternes Land, frygtelige Ting ved det røde Hav.

у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...

Da tænkte han på at udrydde dem, men Moses, hans udvalgte Mand, stilled sig i Gabet for hans Åsyn for at hindre, at hans Vrede lagde øde.

і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!

De vraged det yndige Land og troede ikke hans Ord,

Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,

men knurrede i deres Telte og hørte ikke på HERREN;

і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.

da løfted han Hånden og svor at lade dem falde i Ørkenen,

і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,

splitte deres Sæd blandt Folkene, sprede dem rundt i Landene.

і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!

De holdt til med Ba'al-Peor og åd af de dødes Ofre;

і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,

de krænked ham med deres Gerninger, og Plage brød løs iblandt dem.

і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!

Da stod Pinehas frem og holdt Dom, og Plagen blev bragt til at standse,

і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,

og det regnedes ham til Retfærdighed fra Slægt til Slægt, evindelig.

і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

De vakte hans Vrede ved Meribas Vand, og for deres Skyld gik det Moses ilde;

і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,

thi de stod hans Ånd imod, og han talte uoverlagte Ord.

бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...

De udryddede ikke de Folk, som HERREN havde sagt, de skulde,

Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,

med Hedninger blandede de sig og gjorde deres Gerninger efter;

і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.

deres Gudebilleder dyrkede de, og disse blev dem en Snare;

і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...

til Dæmonerne ofrede de, og det både Sønner og Døtre;

і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,

de udgød uskyldigt Blod, deres Sønners og Døtres Blod, som de ofred til Kana'ans Guder, og Landet blev smittet ved Blod;

і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,

de blev urene ved deres Gerninger, bolede ved deres idrætter.

і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...

Da blev HERREN vred på sit Folk og væmmedes ved sin Arv;

і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,

han gav dem i Folkenes Hånd, deres Avindsmænd blev deres Herrer;

і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,

deres Fjendervoldte dem Trængsel, de kuedes under deres Hånd.

і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...

Han frelste dem Gang på Gang, men de stod egensindigt imod og sygnede hen i Brøden;

Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!

dog så han til dem i Trængslen, så snart han hørte dem klage;

Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,

han kom sin Pagt i Hu og ynkedes efter sin store Miskundhed;

і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

han lod dem finde Barmhjertighed hos alle, der tog dem til Fange.

і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!

Frels os, HERRE vor Gud, du samle os sammen fra Folkene, at vi må love dit hellige Navn, med Stolthed synge din Pris.

Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!

Lovet være HERREN, Israels Gud, fra Evighed og til Evighed! Og alt Folket svare Amen!

Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!