Job 39

Znaš li kako se legu divokoze? Vidje li kako se mlade košute?

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Izbroji li koliko nose mjeseci, znaš li u koje doba se omlade?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

Sagnuvši se, polegu lanad svoju i breme usred pustinje odlažu,

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

a kad im porod ojača, poraste, ostave ga i ne vraćaju mu se.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Tko dade divljem magarcu slobodu i tko to oglav skinu njemu s glave?

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

U zavičaj mu dadoh ja pustinju i polja slana da ondje živuje.

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

Buci gradova on se podruguje i ne sluša goničevih povika.

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

Luta brdima, svojim pašnjacima, u potrazi za zeleni svakakvom.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Možeš li slugom učinit' bivola, zadržat' ga noć jednu za jaslama?

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Možeš li njega za brazdu prikovat' da ralo vuče po docima tvojim?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Možeš li se osloniti na njega jer je njegova snaga prevelika i prepustit' mu težak svoj posao?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Misliš li tebi da će se vratiti i na gumno ti dotjerati žito?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Krilima svojim noj trepće radosno, iako krila oskudnih i perja.

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

On svoja jaja na zemlji ostavlja, povjerava ih pijesku da ih grije,

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

ne mareć' što ih zgazit' može noga ili nekakva divlja zvijer zgnječiti.

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

S nojićima k'o s tuđima postupa; što mu je trud zaludu, on ne mari.

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

Jer Bog je njega lišio pameti, nije mu dao nikakva razbora.

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

Ali kada na let krila raširi, tada se ruga konju i konjaniku.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Zar si ti konja obdario snagom zar si mu ti vrat grivom ukrasio?

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Zar ti činiš da skače k'o skakavac, da u strah svakog nagoni hrzanjem?

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Kopitom zemlju veselo raskapa, neustrašivo srlja na oružje.

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

Strahu se ruga, ničeg se ne boji, ni pred mačem uzmaknuti neće.

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

Na sapima mu zvekeće tobolac, koplje sijeva i ubojna sulica.

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

Bijesan i nestrpljiv guta prostore; kad rog zasvira, tko će ga zadržat':

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

na svaki zvuk roga on zarže: Ha! Izdaleka on ljuti boj već njuši, viku bojnu i poklič vojskovođa.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Zar po promislu tvojem lijeće soko i prema jugu krila svoja širi?

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

Zar se na nalog tvoj diže orao i vrh timora gnijezdo sebi vije?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

Na litici on stanuje i noćÄi, na grebenima vrleti visokih.

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

Odatle na plijen netremice vreba, oči njegove vide nadaleko.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

Krvlju se hrane njegovi orlići; gdje je ubijenih, tamo je i on."

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.