Job 39

Знаеш ли времето, когато раждат дивите кози по канарите? Забелязваш ли кога раждат кошутите?

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Броиш ли колко месеца изпълват и знаеш ли времето на раждането им?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

Навеждат се, раждат малките си, от болките си се освобождават.

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Малките им заякват, растат в полето, излизат и не се връщат при тях.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Кой е пуснал на свобода дивото магаре и е развързал връзките на дивия осел,

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

за когото съм направил пустинята за дом и солената земя за негово жилище?

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

То се присмива на градския шум, не чува виковете на водача.

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

Планините, които обикаля, са негово пасбище и търси всякаква зеленина.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Ще иска ли да ти работи дивото говедо, или ще пренощува ли в яслите ти?

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Ще впрегнеш ли дивото говедо с въжета на браздата и ще браносва ли то долините след теб?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Ще му се довериш ли, защото силата му е голяма, и ще повериш ли труда си на него?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Ще разчиташ ли на него да ти прибере реколтата, да я събере в хармана ти?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Весело пляскат крилата на камилоптицата — те крила и пера на щъркел ли са?

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

Защото тя оставя яйцата си на земята и ги топли в пръстта,

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

и забравя, че крак може да ги смаже, или че див звяр може да ги стъпче.

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

С малките си се държи жестоко, като че не са нейни; труди се напразно и не я е грижа,

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

понеже Бог я е лишил от мъдрост, не й е разум отредил.

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

Във времето, когато се изправи, тя се присмива на коня и на ездача му.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Ти ли си дал сила на коня и облякъл шията му с грива?

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Ти ли го караш да скача като скакалец? Неговото великолепно пръхтене е ужасно.

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Рови с крак в долината и ликува в силата си; излиза срещу оръжията;

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

присмива се на страха и не се бои, нито се обръща назад от меча;

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

тулът дрънчи срещу него, острие на копие и ятаган.

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

С буйство и ярост той препуска по земята и не спира при гласа на тръбата.

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

Щом засвири тръбата, той казва: О-хо! — и отдалеч подушва боя, гръмовния зов на военачалниците и бойния вик.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Чрез твоя разум ли лети нагоре ястребът, простирайки крилете си на юг?

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

При твоята заповед ли се издига орелът и прави гнездото си нависоко?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

Той живее на канарите, обитава на скалисти зъбери и непристъпни места.

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

Оттам съзира плячката, очите му я виждат отдалеч.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

Малките му също смучат кръв, и където има убити, там е той.

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.