Proverbs 6

Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

fili mi si spoponderis pro amico tuo defixisti apud extraneum manum tuam

ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

inlaqueatus es verbis oris tui et captus propriis sermonibus

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

fac ergo quod dico fili mi et temet ipsum libera quia incidisti in manu proximi tui discurre festina suscita amicum tuum

не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

ne dederis somnum oculis tuis nec dormitent palpebrae tuae

рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

eruere quasi dammula de manu et quasi avis de insidiis aucupis

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

vade ad formicam o piger et considera vias eius et disce sapientiam

нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

quae cum non habeat ducem nec praeceptorem nec principem

вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

parat aestate cibum sibi et congregat in messe quod comedat

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

usquequo piger dormis quando consurges ex somno tuo

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

paululum dormies paululum dormitabis paululum conseres manus ut dormias

і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

et veniet tibi quasi viator egestas et pauperies quasi vir armatus

Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

homo apostata vir inutilis graditur ore perverso

він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

annuit oculis terit pede digito loquitur

в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

pravo corde machinatur malum et in omni tempore iurgia seminat

тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

huic extemplo veniet perditio sua et subito conteretur nec habebit ultra medicinam

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

sex sunt quae odit Dominus et septimum detestatur anima eius

очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

oculos sublimes linguam mendacem manus effundentes innoxium sanguinem

серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

cor machinans cogitationes pessimas pedes veloces ad currendum in malum

свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

proferentem mendacia testem fallacem et eum qui seminat inter fratres discordias

Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

conserva fili mi praecepta patris tui et ne dimittas legem matris tuae

Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

liga ea in corde tuo iugiter et circumda gutturi tuo

Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

cum ambulaveris gradiantur tecum cum dormieris custodiant te et evigilans loquere cum eis

Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

quia mandatum lucerna est et lex lux et via vitae increpatio disciplinae

щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

ut custodiant te a muliere mala et a blanda lingua extraneae

Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

non concupiscat pulchritudinem eius cor tuum nec capiaris nutibus illius

бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

pretium enim scorti vix unius est panis mulier autem viri pretiosam animam capit

Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

numquid abscondere potest homo ignem in sinu suo ut vestimenta illius non ardeant

Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

aut ambulare super prunas et non conburentur plantae eius

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

sic qui ingreditur ad mulierem proximi sui non erit mundus cum tetigerit eam

Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

non grandis est culpae cum quis furatus fuerit furatur enim ut esurientem impleat animam

та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

deprehensus quoque reddet septuplum et omnem substantiam domus suae tradet

Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

qui autem adulter est propter cordis inopiam perdet animam suam

побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

turpitudinem et ignominiam congregat sibi et obprobrium illius non delebitur

бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

quia zelus et furor viri non parcet in die vindictae

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!

nec adquiescet cuiusquam precibus nec suscipiet pro redemptione dona plurima