Proverbs 5

5:1

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

fili mi adtende sapientiam meam et prudentiae meae inclina aurem tuam

5:2

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

ut custodias cogitationes et disciplinam labia tua conservent

5:3

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

favus enim stillans labia meretricis et nitidius oleo guttur eius

5:4

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

novissima autem illius amara quasi absinthium et acuta quasi gladius biceps

5:5

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

pedes eius descendunt in mortem et ad inferos gressus illius penetrant

5:6

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

per semitam vitae non ambulat vagi sunt gressus eius et investigabiles

5:7

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

nunc ergo fili audi me et ne recedas a verbis oris mei

5:8

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

longe fac ab ea viam tuam et ne adpropinques foribus domus eius

5:9

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

ne des alienis honorem tuum et annos tuos crudeli

5:10

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

ne forte impleantur extranei viribus tuis et labores tui sint in domo aliena

5:11

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

et gemas in novissimis quando consumpseris carnes et corpus tuum et dicas

5:12

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

cur detestatus sum disciplinam et increpationibus non adquievit cor meum

5:13

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

nec audivi vocem docentium me et magistris non inclinavi aurem meam

5:14

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

paene fui in omni malo in medio ecclesiae et synagogae

5:15

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

bibe aquam de cisterna tua et fluenta putei tui

5:16

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

deriventur fontes tui foras et in plateis aquas tuas divide

5:17

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

habeto eas solus nec sint alieni participes tui

5:18

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

sit vena tua benedicta et laetare cum muliere adulescentiae tuae

5:19

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

cerva carissima et gratissimus hinulus ubera eius inebrient te omni tempore in amore illius delectare iugiter

5:20

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

quare seduceris fili mi ab aliena et foveris sinu alterius

5:21

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

respicit Dominus vias hominis et omnes gressus illius considerat

5:22

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

iniquitates suae capiunt impium et funibus peccatorum suorum constringitur

5:23

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

ipse morietur quia non habuit disciplinam et multitudine stultitiae suae decipietur