Job 31

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

pepigi foedus cum oculis meis ut ne cogitarem quidem de virgine

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

quam enim partem haberet Deus in me desuper et hereditatem Omnipotens de excelsis

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

numquid non perditio est iniquo et alienatio operantibus iniustitiam

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

nonne ipse considerat vias meas et cunctos gressus meos dinumerat

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

si ambulavi in vanitate et festinavit in dolo pes meus

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

adpendat me in statera iusta et sciat Deus simplicitatem meam

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

si declinavit gressus meus de via et si secutum est oculos meos cor meum et in manibus meis adhesit macula

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

seram et alius comedat et progenies mea eradicetur

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

si deceptum est cor meum super mulierem et si ad ostium amici mei insidiatus sum

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

scortum sit alteri uxor mea et super illam incurventur alii

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

hoc enim nefas est et iniquitas maxima

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

ignis est usque ad perditionem devorans et omnia eradicans genimina

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

si contempsi subire iudicium cum servo meo et ancillae meae cum disceptarent adversum me

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

quid enim faciam cum surrexerit ad iudicandum Deus et cum quaesierit quid respondebo illi

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

numquid non in utero fecit me qui et illum operatus est et formavit in vulva unus

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

si negavi quod volebant pauperibus et oculos viduae expectare feci

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

si comedi buccellam meam solus et non comedit pupillus ex ea

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

quia ab infantia mea crevit mecum miseratio et de utero matris meae egressa est mecum

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

si despexi pereuntem eo quod non habuerit indumentum et absque operimento pauperem

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

si non benedixerunt mihi latera eius et de velleribus ovium mearum calefactus est

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

si levavi super pupillum manum meam etiam cum viderem me in porta superiorem

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

umerus meus a iunctura sua cadat et brachium meum cum suis ossibus confringatur

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

semper enim quasi tumentes super me fluctus timui Deum et pondus eius ferre non potui

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

si putavi aurum robur meum et obrizae dixi fiducia mea

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

si laetatus sum super multis divitiis meis et quia plurima repperit manus mea

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

si vidi solem cum fulgeret et lunam incedentem clare

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

et lactatum est in abscondito cor meum et osculatus sum manum meam ore meo

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

quae est iniquitas maxima et negatio contra Deum altissimum

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

si gavisus sum ad ruinam eius qui me oderat et exultavi quod invenisset eum malum

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

non enim dedi ad peccandum guttur meum ut expeterem maledicens animam eius

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

si non dixerunt viri tabernaculi mei quis det de carnibus eius ut saturemur

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

foris non mansit peregrinus ostium meum viatori patuit

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

si abscondi quasi homo peccatum meum et celavi in sinu meo iniquitatem meam

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

si expavi ad multitudinem nimiam et despectio propinquorum terruit me et non magis tacui nec egressus sum ostium

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

quis mihi tribuat auditorem ut desiderium meum Omnipotens audiat et librum scribat ipse qui iudicat

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

ut in umero meo portem illum et circumdem illum quasi coronam mihi

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

per singulos gradus meos pronuntiabo illum et quasi principi offeram eum

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

si adversum me terra mea clamat et cum ipsa sulci eius deflent

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

si fructus eius comedi absque pecunia et animam agricolarum eius adflixi

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

pro frumento oriatur mihi tribulus et pro hordeo spina finita sunt verba Iob