Psalms 109

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
Ey övgüler sunduğum Tanrı, Sessiz kalma!
бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
Çünkü kötüler, yalancılar Bana karşı ağzını açtı, Karalıyorlar beni.
і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
Nefret dolu sözlerle beni kuşatıp Yok yere bana savaş açtılar.
обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
Sevgime karşılık bana düşman oldular, Bense dua etmekteyim.
вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
İyiliğime kötülük, Sevgime nefretle karşılık verdiler.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
Kötü bir adam koy düşmanın başına, Sağında onu suçlayan biri dursun!
Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Yargılanınca suçlu çıksın, Duası bile günah sayılsın!
Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
[] Ömrü kısa olsun, Görevini bir başkası üstlensin!
Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
Çocukları öksüz, Karısı dul kalsın!
і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
Çocukları avare gezip dilensin, Yıkık evlerinden uzakta yiyecek arasın!
Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
Bütün malları tefecinin ağına düşsün, Emeğini yabancılar yağmalasın!
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
Kimse ona sevgi göstermesin, Öksüzlerine acıyan olmasın!
Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
Soyu kurusun, Bir kuşak sonra adı silinsin!
Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Atalarının suçları RAB’bin önünde anılsın, Annesinin günahı silinmesin!
Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
Günahları hep RAB’bin önünde dursun, RAB anılarını yok etsin yeryüzünden!
ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
Çünkü düşmanım sevgi göstermeyi düşünmedi, Ölesiye baskı yaptı mazluma, yoksula, Yüreği kırık insana.
Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
Sevdiği lanet başına gelsin! Madem kutsamaktan hoşlanmıyor, Uzak olsun ondan kutsamak!
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
Laneti bir giysi gibi giydi, Su gibi içine, yağ gibi kemiklerine işlesin lanet!
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
Bir giysi gibi onu örtünsün, Bir kuşak gibi hep onu sarsın!
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
Düşmanlarıma, beni kötüleyenlere, RAB böyle karşılık versin!
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
Ama sen, ey Egemen RAB, Adın uğruna bana ilgi göster; Kurtar beni, iyiliğin, sevgin uğruna!
бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...
Çünkü düşkün ve yoksulum, Yüreğim yaralı içimde.
Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
Batan güneş gibi geçip gidiyorum, Çekirge gibi silkilip atılıyorum.
Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
Dizlerim titriyor oruç tutmaktan; Bir deri bir kemiğe döndüm.
і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...
[] Düşmanlarıma yüzkarası oldum; Beni görünce kafalarını sallıyorlar!
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Yardım et bana, ya RAB Tanrım; Kurtar beni sevgin uğruna!
і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
Bilsinler bu işte senin elin olduğunu, Bunu senin yaptığını, ya RAB!
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
Varsın lanet etsin onlar, sen kutsa beni, Bana saldıranlar utanacak, Ben kulunsa sevineceğim.
Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Rezilliğe bürünsün beni suçlayanlar, Kaftan giyer gibi utançlarıyla örtünsünler!
Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
RAB’be çok şükredeceğim, Kalabalığın arasında O’na övgüler dizeceğim;
бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!
Çünkü O yoksulun sağında durur, Onu yargılayanlardan kurtarmak için.