Job 31

31:1

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

“Gözlerimle antlaşma yaptım Şehvetle bir kıza bakmamak için.

31:2

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

Çünkü insanın yukarıdan, Tanrı’dan payı nedir, Yücelerden, Her Şeye Gücü Yeten’den mirası ne?

31:3

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

Kötüler için felaket, Haksızlık yapanlar için bela değil mi?

31:4

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Yürüdüğüm yolları görmüyor mu, Attığım her adımı saymıyor mu?

31:5

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

“Eğer yalan yolunda yürüdümse, Ayağım hileye seğirttiyse,

31:6

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

–Tanrı beni doğru teraziyle tartsın, Kusursuz olduğumu görsün–

31:7

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

Adımım yoldan saptıysa, Yüreğim gözümü izlediyse, Ellerim pisliğe bulaştıysa,

31:8

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Ektiğimi başkaları yesin, Ekinlerim kökünden sökülsün.

31:9

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

“Eğer gönlümü bir kadına kaptırdıysam, Komşumun kapısında pusuya yattıysam,

31:10

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

Karım başkasının buğdayını öğütsün, Onunla başka erkekler yatsın.

31:11

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

Çünkü bu utanç verici, Yargılanması gereken bir suç olurdu.

31:12

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

Yıkım diyarına dek yakan bir ateştir o, Bütün ürünümü kökünden kavururdu.

31:13

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

“Benimle ters düştüklerinde Kölemin ve hizmetçimin hakkını yemişsem,

31:14

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

Tanrı yargıladığında ne yaparım? Hesap sorduğunda ne yanıt veririm?

31:15

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Beni ana karnında yaratan onu da yaratmadı mı? Rahimde bize biçim veren O değil mi?

31:16

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

“Eğer yoksulların dileğini geri çevirdimse, Dul kadının umudunu kırdımsa,

31:17

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

Ekmeğimi yalnız yedim, Öksüzle paylaşmadımsa,

31:18

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

Gençliğimden beri öksüzü baba gibi büyütmedimse, Doğduğumdan beri dul kadına yol göstermedimse,

31:19

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

Giysisi olmadığı için can çekişen birini Ya da örtüsü olmayan bir yoksulu gördüm de,

31:20

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

Koyunlarımın yünüyle ısıtmadıysam, O da içinden beni kutsamadıysa,

31:21

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

Mahkemede sözümün geçtiğini bilerek Öksüze el kaldırdımsa,

31:22

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

Kolum omuzumdan düşsün, Kol kemiğim kırılsın.

31:23

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

Çünkü Tanrı’dan gelecek beladan korkarım, O’nun görkeminden ötürü böyle bir şey yapamam.

31:24

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

“Eğer umudumu altına bağladımsa, Saf altına, ‘Güvencim sensin’ dedimse,

31:25

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

Servetim çok, Varlığımı bileğimle kazandım diye sevindimse,

31:26

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

Işıldayan güneşe, Parıldayarak hareket eden aya bakıp da,

31:27

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

İçimden ayartıldımsa, Elim onlara taptığımı gösteren bir öpücük yolladıysa,

31:28

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

Bu da yargılanacak bir suç olurdu, Çünkü yücelerdeki Tanrı’yı yadsımış olurdum.

31:29

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

“Eğer düşmanımın yıkımına sevindim, Başına kötülük geldi diye keyiflendimse,

31:30

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

–Kimsenin canına lanet ederek Ağzımın günah işlemesine izin vermedim–

31:31

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

Evimdeki insanlar, ‘Eyüp’ün verdiği etle Karnını doyurmayan var mı?’ diye sormadıysa,

31:32

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

–Hiçbir yabancı geceyi sokakta geçirmezdi, Çünkü kapım her zaman yolculara açıktı–

31:33

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

Kalabalıktan çok korktuğum, Boyların aşağılamasından yıldığım, Susup dışarı çıkmadığım için Suçumu bağrımda gizleyip Adem gibi isyanımı örttümse,

31:34

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Kalabalıktan çok korktuğum, Boyların aşağılamasından yıldığım, Susup dışarı çıkmadığım için Suçumu bağrımda gizleyip Adem gibi isyanımı örttümse,

31:35

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

-“Keşke beni dinleyen biri olsa! İşte savunmamı imzalıyorum, Her Şeye Gücü Yeten bana yanıt versin! Hasmımın yazdığı tomar elimde olsa,

31:36

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

Kuşkusuz onu omuzumda taşır, Taç gibi başıma koyardım.

31:37

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

Attığım her adımı ona bildirir, Kendisine bir önder gibi yaklaşırdım.–

31:38

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

“Toprağım bana feryat ediyorsa, Sabanın açtığı yarıklar bir ağızdan ağlıyorsa,

31:39

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

Ürününü para ödemeden yedimse Ya da üzerinde oturanların kalbini kırdımsa,

31:40

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

Orada buğday yerine diken, Arpa yerine delice bitsin.” Eyüp’ün konuşması sona erdi.