Job 32

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.
Böylece bu üç kişi Eyüp’e yanıt vermekten vazgeçti, çünkü Eyüp kendi doğruluğundan emindi.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
Ram ailesinden Bûzlu Barakel oğlu Elihu Eyüp’e çok öfkelendi. Çünkü Eyüp kendini Tanrı’dan haklı görüyordu.
Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
Elihu Eyüp’ün üç arkadaşına da öfkelendi, çünkü Eyüp’ü suçlamalarına karşın sağlam bir yanıt bulamamışlardı.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.
Elihu Eyüp’le konuşmak için sırasını beklemişti, çünkü ötekiler yaşça kendisinden büyüktü.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
Bu üç kişinin başka bir şey söyleyemeyeceğini görünce öfkesi alevlendi.
І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
Bûzlu Barakel oğlu Elihu şöyle konuştu: “Ben yaşça küçüğüm, sizse yaşlısınız. Bu yüzden çekindim, bildiğimi söylemekten korktum.
Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
‘Çok gün görenler konuşsun’ dedim, ‘Çok yıl yaşayanlar bilgeliği öğretsin.’
Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
Oysa insana ruh, Her Şeye Gücü Yeten’in soluğu akıl verir.
Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
Akıl yaşta değil baştadır. Adaleti anlamak yaşa bakmaz.
Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
“Bu yüzden, ‘Beni dinleyin’ diyorum, Ben de bildiğimi söyleyeyim.
Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
Siz konuşurken ben bekledim, Siz ne diyeceğinizi araştırırken Düşüncelerinizi dinledim.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
Bütün dikkatimi size çevirdim. Ama hiçbiriniz Eyüp’ün haksızlığını kanıtlayamadı, Onun söylediklerine karşılık veremedi.
Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!
‘Biz bilgeliğe eriştik, Bırakın Tanrı onu haksız çıkarsın, insan değil’ demeyin.
Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
Ama Eyüp’ün sözlerinin hedefi ben değildim, Bu yüzden onu sizin sözlerinizle yanıtlamayacağım.
Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...
“Onlar yıldı, yanıt veremiyorlar artık, Söyleyecek şeyleri kalmadı.
Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
Onlar konuşmuyor diye ben beklemeli miyim, Duruyor, yanıt vermiyorlar diye?
Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
Benim de söyleyecek sözüm var, Ben de bildiğimi söyleyeceğim.
Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
Çünkü içim dolu, İçimdeki ruh beni zorluyor.
Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
İçim açılmamış şarap gibi, Yeni şarap tulumları gibi patlamak üzere.
Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
Konuşup rahatlamalıyım, Ağzımı açıp yanıtlamalıyım.
На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
Kimseye ayrıcalık göstermeyecek, Kimseye yaltaklanmayacağım.
бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!
Çünkü yaltaklanmayı bilsem, Yaratıcım beni hemen yok ederdi.