Proverbs 6

Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

Fiule, dacă te-ai pus chezaş pentru aproapele tău, dacă te-ai prins pentru altul,

ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

dacă eşti legat prin făgăduinţa gurii tale, dacă eşti prins de cuvintele gurii tale,

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

fă totuş lucrul acesta, fiule: desleagă-te, căci ai căzut în mîna aproapelui tău! De aceea du-te, aruncă-te cu faţa la pămînt, şi stăruieşte de el.

не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

Nu da somn ochilor tăi, nici aţipire pleoapelor tale!

рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

Scapă din mîna lui cum scapă căprioara din mîna vînătorului, şi ca pasărea din mîna păsărarului...

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

Du-te la furnică, leneşule; uită-te cu băgare de seamă la căile ei, şi înţelepţeşte-te!

нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

Ea n'are nici căpetenie, nici priveghetor, nici stăpîn;

вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

totuş îşi pregăteşte hrana vara, şi strînge de ale mîncării în timpul secerişului.

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

Pînă cînd vei sta culcat, leneşule? Cînd te vei scula din somnul tău?

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

Să mai dormi puţin, să mai aţipeşti puţin, să mai încrucişezi puţin mînile ca să dormi!...

і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

Şi sărăcia vine peste tine, ca un hoţ, şi lipsa, ca un om înarmat.

Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

Omul de nimic, omul nelegiuit, umblă cu neadevărul în gură,

він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

clipeşte din ochi, dă din picior, şi face semne cu degetele.

в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

Răutatea este în inima lui, urzeşte lucrurile rele într'una, şi stîrneşte certuri.

тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

De aceea nimicirea îi va veni pe neaşteptate; va fi zdrobit deodată, şi fără leac.

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

Şase lucruri urăşte Domnul, şi chiar şapte Îi sînt urîte:

очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

ochii trufaşi, limba mincinoasă, mînile... cari varsă sînge nevinovat,

серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

inima care urzeşte planuri nelegiuite, picioarele cari aleargă repede la rău,

свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

martorul mincinos, care spune minciuni, şi cel ce stîrneşte certuri între fraţi.

Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

Fiule, păzeşte sfaturile tatălui tău, şi nu lepăda învăţătura mamei tale:

Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

leagă-le necurmat la inimă, atîrnă-le de gît.

Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

Ele te vor însoţi în mersul tău, te vor păzi în pat, şi îţi vor vorbi la deşteptare!

Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

Căci sfatul este o candelă, învăţătura este o lumină, iar îndemnul şi mustrarea sînt calea vieţii.

щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

Ele te vor feri de femeia stricată, de limba ademenitoare a celei străine.

Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

N'o pofti în inima ta pentru frumuseţa ei, şi nu te lăsa ademenit de pleoapele ei.

бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

Căci pentru o femeie curvă, omul ajunge de nu mai rămîne decît cu o bucată de pîne, şi femeia măritată întinde... o cursă unui suflet scump.

Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

Poate cineva să ia foc în sîn, fără să i se aprindă hainele?

Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

Sau poate merge cineva pe cărbuni aprinşi, fără să -i ardă picioarele?

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

Tot aşa este şi cu cel ce se duce la nevasta aproapelui său: ori cine se atinge de ea nu va rămînea nepedepsit.

Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

Hoţul nu este urgisit cînd fură ca să-şi potolească foamea, căci îi este foame;

та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

Şi dacă este prins, trebuie să dea înapoi înşeptit, să dea chiar tot ce are în casă.

Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

Dar cel ce preacurveşte cu o femeie este un om fără minte, singur îşi pierde viaţa cine face aşa.

побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

Nu va avea decît rană şi ruşine, şi ocara nu i se va şterge.

бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

Căci gelozia înfurie pe un bărbat, şi n'are milă în ziua răzbunării;

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!

nu se uită la niciun preţ de răscumpărare, şi nu se lasă înduplecat nici chiar de cel mai mare dar.