Proverbs 7

Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,

Fiule, păstrează cuvintele mele, şi ţine la tine sfaturile mele.

бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,

Ţine sfaturile mele, şi vei trăi; păzeşte învăţăturile mele ca lumina ochilor.

прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

Leagă-le la degete, scrie-le pe tăbliţa inimii tale.

На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

Zi înţelepciunii: ,,Tu eşti sora mea!`` Şi numeşte priceperea prietena ta, -

щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

ca să te ferească de nevasta altuia, de străina care întrebuinţează cuvinte ademenitoare.

Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

Stăteam la fereastra casei mele, şi mă uitam prin zăbrele.

і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

Am zărit printre cei neîncercaţi, am văzut printre tineri pe un băiat fără minte.

проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

Trecea pe uliţă, la colţul unde stătea una din aceste străine, şi a apucat pe calea care ducea spre locuinţa ei.

коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

Era în amurg, seara, în noaptea neagră şi întunecoasă.

Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

Şi, iată că, i -a alergat înainte o femeie îmbrăcată ca o curvă şi cu inima şireată.

галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

Era bună de gură şi fără astîmpăr; picioarele nu -i puteau sta acasă:

раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

cînd în uliţă, cînd în pieţe, pela toate colţurile stătea la pîndă.

І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

Ea l -a îmbrăţişat şi l -a sărutat, şi cu o faţă fără ruşine i -a zis:

У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

,,Eram datoare cu o jertfă de mulţămire, azi mi-am împlinit juruinţele.

Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

De aceea ţi-am ieşit înainte, să te caut, şi te-am şi găsit.

Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

Mi-am împodobit patul cu învelitori, cu aşternut de pînzeturi din Egipt;

постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

mi-am stropit aşternutul cu smirnă, aloe şi scorţişoară.

Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

Vino, să ne îmbătăm de dragoste pînă dimineaţă, să ne desfătăm cu desmierdări!

Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

Căci bărbatul meu nu este acasă, a plecat într'o călătorie lungă,

вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

a luat cu el sacul cu bani, şi nu se va întoarce acasă decît la luna nouă.``

Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

Tot vorbindu -i, ea l -a ademenit, şi l -a atras cu buzele ei ademenitoare.

він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

De odată a început să meargă după ea, ca boul care se duce la măcelărie, ca un cerb care aleargă spre cursă,

як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

ca pasărea care dă buzna în laţ, fără să ştie că o va costa viaţa, pînă ce săgeata îi străpunge ficatul.

А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

Şi acum, fiilor, ascultaţi-mă, şi luaţi aminte la cuvintele gurii mele.

Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

Să nu ţi se abată inima spre calea unei asemenea femei, nu te rătăci pe cărările ei.

бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

Căci ea a făcut să cadă multe jertfe, şi mulţi sînt cei pe cari i -a ucis ea.

Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...

Casa ei este drumul spre locuinţa morţilor, drumul care pogoară spre locaşurile morţii.