Job 31

31:1

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

Szövetségre léptem szemeimmel, és hajadonra mit sem ügyeltem.

31:2

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

És mi volt jutalmam Istentől felülről; vagy örökségem a Mindenhatótól a magasságból?

31:3

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

Avagy nem az istentelent illeti-é romlás, és nem a gonosztevőt-é veszedelem?

31:4

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Avagy nem láthatta-é utaimat, és nem számlálhatta-é meg lépéseimet?

31:5

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

Ha én csalárdsággal jártam, vagy az én lábam álnokságra sietett:

31:6

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

Az ő igazságának mérlegével mérjen meg engem, és megismeri Isten az én ártatlanságomat!

31:7

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

Ha az én lépésem letért az útról és az én lelkem követte szemeimet, vagy kezeimhez szenny tapadt:

31:8

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Hadd vessek én és más egye meg, és tépjék ki az én maradékaimat gyökerestől!

31:9

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

Ha az én szívem asszony után bomlott, és leselkedtem az én felebarátomnak ajtaján:

31:10

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

Az én feleségem másnak őröljön, és mások hajoljanak rája.

31:11

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

Mert gyalázatosság volna ez, és birák elé tartozó bűn.

31:12

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

Mert tűz volna ez, a mely pokolig emésztene, és minden jövedelmemet tövestől kiirtaná.

31:13

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

Ha megvetettem volna igazát az én szolgámnak és szolgálómnak, mikor pert kezdtek ellenem:

31:14

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

Mi tevő lennék, ha felkelne az Isten, és ha meglátogatna: mit felelnék néki?

31:15

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Nem az teremtette-é őt is, a ki engem teremtett anyám méhében; nem egyugyanaz formált-é bennünket anyánk ölében?

31:16

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

Ha a szegények kivánságát megtagadtam, és az özvegy szemeit epedni engedtem;

31:17

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

És ha falatomat egymagam ettem meg, és az árva abból nem evett;

31:18

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

Hiszen ifjúságom óta, mint atyánál nevekedett nálam, és anyámnak méhétől kezdve vezettem őt!

31:19

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

Ha láttam a ruhátlant veszni indulni, és takaró nélkül a szegényt;

31:20

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

Hogyha nem áldottak engem az ő ágyékai, és az én juhaim gyapjából fel nem melegedett;

31:21

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

Ha az árva ellen kezemet felemeltem, mert láttam a kapuban az én segítségemet;

31:22

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

A lapoczkájáról essék ki a vállam, és a forgócsontról szakadjon le karom!

31:23

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

Hiszen *úgy* rettegtem Isten csapásától, és fensége előtt tehetetlen valék!

31:24

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

Ha reménységemet aranyba vetettem, és azt mondtam az olvasztott aranynak: Én bizodalmam!

31:25

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

Ha örültem azon, hogy nagy a gazdagságom, és hogy sokat szerzett az én kezem;

31:26

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

Ha néztem a napot, mikor fényesen ragyogott, és a holdat, mikor méltósággal haladt,

31:27

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

És az én szívem titkon elcsábult, és szájammal megcsókoltam a kezemet:

31:28

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

Ez is biró elé tartozó bűn volna, mert ámítottam volna az Istent oda fent!

31:29

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

Ha örvendeztem az engem gyűlölőnek nyomorúságán, és ugráltam örömömben, hogy azt baj érte;

31:30

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

(De nem engedtem, hogy szájam vétkezzék azzal, hogy átkot kérjek az ő lelkére!)

31:31

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

Ha nem mondták az én sátorom cselédei: Van-é, a ki az ő húsával jól nem lakott?

31:32

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

(A jövevény nem hált az utczán, ajtóimat az utas előtt megnyitám.)

31:33

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

Ha emberi módon eltitkoltam vétkemet, keblembe rejtve bűnömet:

31:34

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Bizony akkor tarthatnék a nagy tömegtől, rettegnem kellene nemzetségek megvetésétől; elnémulnék *és* az ajtón sem lépnék ki!

31:35

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

Oh, bárcsak volna valaki, a ki meghallgatna engem! Ímé, ez a végszóm: a Mindenható feleljen meg nékem; és írjon könyvet ellenem az én vádlóm.

31:36

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

Bizony én azt a vállamon hordanám, és korona gyanánt a fejemre tenném!

31:37

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

Lépteimnek számát megmondanám néki, mint egy fejedelem, úgy járulnék hozzá!

31:38

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

Ha földem ellenem kiáltott és annak barázdái együtt siránkoztak;

31:39

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

Ha annak termését fizetés nélkül ettem, vagy gazdájának lelkét kioltottam:

31:40

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

Búza helyett tövis teremjen és árpa helyett konkoly! Itt végződnek a Jób beszédei.