Job 32

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Miután ez a három ember megszünt vala felelni Jóbnak, mivel ő igaz vala önmaga előtt:

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Haragra gerjede Elihu, a Barakeél fia, a ki Búztól való vala, a Rám nemzetségéből. Jób ellen gerjedt föl haragja, mivel az igazabbnak tartotta magát Istennél.

32:3

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

De felgerjedt haragja az ő három barátja ellen is, mivelhogy nem találják vala el a feleletet, mégis kárhoztatják vala Jóbot.

32:4

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Elihu azonban várakozott a Jóbbal való beszéddel, mert amazok öregebbek valának ő nála.

32:5

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

De mikor látta Elihu, hogy nincs felelet a három férfiú szájában, akkor gerjede föl az ő haragja.

32:6

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

És felele a Búztól való Elihu, Barakeél fia, és monda: Napjaimra nézve én még csekély vagyok, ti pedig élemedett emberek, azért tartózkodtam és féltem tudatni veletek véleményemet.

32:7

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

Gondoltam: Hadd szóljanak a napok; és hadd hirdessen bölcseséget az évek sokasága!

32:8

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Pedig a lélek az az emberben és a Mindenható lehellése, a mi értelmet ad néki!

32:9

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Nem a nagyok a bölcsek, és nem a vének értik az ítéletet.