Job 39

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

הידעת עת לדת יעלי סלע חלל אילות תשמר׃

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

תספר ירחים תמלאנה וידעת עת לדתנה׃

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

תכרענה ילדיהן תפלחנה חבליהם תשלחנה׃

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

יחלמו בניהם ירבו בבר יצאו ולא שבו למו׃

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

מי שלח פרא חפשי ומסרות ערוד מי פתח׃

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

אשר שמתי ערבה ביתו ומשכנותיו מלחה׃

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

ישחק להמון קריה תשאות נוגש לא ישמע׃

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

יתור הרים מרעהו ואחר כל ירוק ידרוש׃

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

היאבה רים עבדך אם ילין על אבוסך׃

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

התקשר רים בתלם עבתו אם ישדד עמקים אחריך׃

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

התבטח בו כי רב כחו ותעזב אליו יגיעך׃

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

התאמין בו כי ישוב זרעך וגרנך יאסף׃

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

כנף רננים נעלסה אם אברה חסידה ונצה׃

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

כי תעזב לארץ בציה ועל עפר תחמם׃

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

ותשכח כי רגל תזורה וחית השדה תדושה׃

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

הקשיח בניה ללא לה לריק יגיעה בלי פחד׃

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

כי השה אלוה חכמה ולא חלק לה בבינה׃

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

כעת במרום תמריא תשחק לסוס ולרכבו׃

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

התתן לסוס גבורה התלביש צוארו רעמה׃

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

התרעישנו כארבה הוד נחרו אימה׃

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

יחפרו בעמק וישיש בכח יצא לקראת נשק׃

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

ישחק לפחד ולא יחת ולא ישוב מפני חרב׃

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

עליו תרנה אשפה להב חנית וכידון׃

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

ברעש ורגז יגמא ארץ ולא יאמין כי קול שופר׃

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

בדי שפר יאמר האח ומרחוק יריח מלחמה רעם שרים ותרועה׃

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

המבינתך יאבר נץ יפרש כנפו לתימן׃

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

אם על פיך יגביה נשר וכי ירים קנו׃

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

סלע ישכן ויתלנן על שן סלע ומצודה׃

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

משם חפר אכל למרחוק עיניו יביטו׃

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

ואפרחו יעלעו דם ובאשר חללים שם הוא׃