Job 31

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

J'avais fait un pacte avec mes yeux, Et je n'aurais pas arrêté mes regards sur une vierge.

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

Quelle part Dieu m'eût-il réservée d'en haut? Quel héritage le Tout-Puissant m'eût-il envoyé des cieux?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

La ruine n'est-elle pas pour le méchant, Et le malheur pour ceux qui commettent l'iniquité?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Dieu n'a-t-il pas connu mes voies? N'a-t-il pas compté tous mes pas?

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

Si j'ai marché dans le mensonge, Si mon pied a couru vers la fraude,

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

Que Dieu me pèse dans des balances justes, Et il reconnaîtra mon intégrité!

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

Si mon pas s'est détourné du droit chemin, Si mon coeur a suivi mes yeux, Si quelque souillure s'est attachée à mes mains,

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Que je sème et qu'un autre moissonne, Et que mes rejetons soient déracinés!

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

Si mon coeur a été séduit par une femme, Si j'ai fait le guet à la porte de mon prochain,

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

Que ma femme tourne la meule pour un autre, Et que d'autres la déshonorent!

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

Car c'est un crime, Un forfait que punissent les juges;

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

C'est un feu qui dévore jusqu'à la ruine, Et qui aurait détruit toute ma richesse.

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

Si j'ai méprisé le droit de mon serviteur ou de ma servante Lorsqu'ils étaient en contestation avec moi,

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

Qu'ai-je à faire, quand Dieu se lève? Qu'ai-je à répondre, quand il châtie?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Celui qui m'a créé dans le ventre de ma mère ne l'a-t-il pas créé? Le même Dieu ne nous a-t-il pas formés dans le sein maternel?

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

Si j'ai refusé aux pauvres ce qu'ils demandaient, Si j'ai fait languir les yeux de la veuve,

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

Si j'ai mangé seul mon pain, Sans que l'orphelin en ait eu sa part,

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

Moi qui l'ai dès ma jeunesse élevé comme un père, Moi qui dès ma naissance ai soutenu la veuve;

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

Si j'ai vu le malheureux manquer de vêtements, L'indigent n'avoir point de couverture,

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

Sans que ses reins m'aient béni, Sans qu'il ait été réchauffé par la toison de mes agneaux;

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

Si j'ai levé la main contre l'orphelin, Parce que je me sentais un appui dans les juges;

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

Que mon épaule se détache de sa jointure, Que mon bras tombe et qu'il se brise!

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

Car les châtiments de Dieu m'épouvantent, Et je ne puis rien devant sa majesté.

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

Si j'ai mis dans l'or ma confiance, Si j'ai dit à l'or: Tu es mon espoir;

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

Si je me suis réjoui de la grandeur de mes biens, De la quantité des richesses que j'avais acquises;

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

Si j'ai regardé le soleil quand il brillait, La lune quand elle s'avançait majestueuse,

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

Et si mon coeur s'est laissé séduire en secret, Si ma main s'est portée sur ma bouche;

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

C'est encore un crime que doivent punir les juges, Et j'aurais renié le Dieu d'en haut!

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

Si j'ai été joyeux du malheur de mon ennemi, Si j'ai sauté d'allégresse quand les revers l'ont atteint,

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

Moi qui n'ai pas permis à ma langue de pécher, De demander sa mort avec imprécation;

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

Si les gens de ma tente ne disaient pas: Où est celui qui n'a pas été rassasié de sa viande?

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

Si l'étranger passait la nuit dehors, Si je n'ouvrais pas ma porte au voyageur;

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

Si, comme les hommes, j'ai caché mes transgressions, Et renfermé mes iniquités dans mon sein,

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Parce que j'avais peur de la multitude, Parce que je craignais le mépris des familles, Me tenant à l'écart et n'osant franchir ma porte...

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

Oh! qui me fera trouver quelqu'un qui m'écoute? Voilà ma défense toute signée: Que le Tout-Puissant me réponde! Qui me donnera la plainte écrite par mon adversaire?

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

Je porterai son écrit sur mon épaule, Je l'attacherai sur mon front comme une couronne;

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

Je lui rendrai compte de tous mes pas, Je m'approcherai de lui comme un prince.

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

Si ma terre crie contre moi, Et que ses sillons versent des larmes;

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

Si j'en ai mangé le produit sans l'avoir payée, Et que j'aie attristé l'âme de ses anciens maîtres;

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

Qu'il y croisse des épines au lieu de froment, Et de l'ivraie au lieu d'orge! Fin des paroles de Job.