Job 32

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Ces trois hommes cessèrent de répondre à Job, parce qu'il se regardait comme juste.

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Alors s'enflamma de colère Elihu, fils de Barakeel de Buz, de la famille de Ram. Sa colère s'enflamma contre Job, parce qu'il se disait juste devant Dieu.

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Et sa colère s'enflamma contre ses trois amis, parce qu'ils ne trouvaient rien à répondre et que néanmoins ils condamnaient Job.

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Comme ils étaient plus âgés que lui, Elihu avait attendu jusqu'à ce moment pour parler à Job.

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

Mais, voyant qu'il n'y avait plus de réponse dans la bouche de ces trois hommes, Elihu s'enflamma de colère.

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

Et Elihu, fils de Barakeel de Buz, prit la parole et dit: Je suis jeune, et vous êtes des vieillards; C'est pourquoi j'ai craint, j'ai redouté De vous faire connaître mon sentiment.

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

Je disais en moi-même: Les jours parleront, Le grand nombre des années enseignera la sagesse.

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Mais en réalité, dans l'homme, c'est l'esprit, Le souffle du Tout-Puissant, qui donne l'intelligence;

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Ce n'est pas l'âge qui procure la sagesse, Ce n'est pas la vieillesse qui rend capable de juger.

Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

Voilà pourquoi je dis: Ecoute! Moi aussi, j'exposerai ma pensée.

Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

J'ai attendu la fin de vos discours, J'ai suivi vos raisonnements, Votre examen des paroles de Job.

І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

Je vous ai donné toute mon attention; Et voici, aucun de vous ne l'a convaincu, Aucun n'a réfuté ses paroles.

Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

Ne dites pas cependant: En lui nous avons trouvé la sagesse; C'est Dieu qui peut le confondre, ce n'est pas un homme!

Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Il ne s'est pas adressé directement à moi: Aussi lui répondrai-je tout autrement que vous.

Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

Ils ont peur, ils ne répondent plus! Ils ont la parole coupée!

Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

J'ai attendu qu'ils eussent fini leurs discours, Qu'ils s'arrêtassent et ne sussent que répliquer.

Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

A mon tour, je veux répondre aussi, Je veux dire aussi ce que je pense.

Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

Car je suis plein de paroles, L'esprit me presse au dedans de moi;

Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

Mon intérieur est comme un vin qui n'a pas d'issue, Comme des outres neuves qui vont éclater.

Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

Je parlerai pour respirer à l'aise, J'ouvrirai mes lèvres et je répondrai.

На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

Je n'aurai point égard à l'apparence, Et je ne flatterai personne;

бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!

Car je ne sais pas flatter: Mon créateur m'enlèverait bien vite.