Job 31

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
با چشمان خود پیمان بستم که به هیچ دختری با نظر شهوت نگاه نکنم.
І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?
چون می‌دانم که خدای قادر مطلق چه بلایی بر سر چنین افرادی می‌آورد.
Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?
او بر سر مردم شریر و بدکار از آسمان بلا و مصیبت نازل می‌کند.
Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?
او هر کاری که می‌کنم و هر قدمی که برمی‌دارم، می‌بیند.
Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,
من هرگز به راه غلط نرفته‌ام و کسی را فریب نداده‌ام.
то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
می‌خواهم خدا خودش مرا با ترازوی عدالت بسنجد تا بی‌گناهی من ثابت شود.
Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
اگر از راه راست منحرف شده باشم، یا دلم دنبال آنچه که چشمم خواسته است، رفته باشد و یا دستم به گناه آلوده شده باشد،
то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
آن وقت چیزی را که کاشته‌ام، دیگران بخورند و همهٔ محصولات من از ریشه کنده شوند.
Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
اگر دلم فریفتهٔ زن مرد دیگری شده باشد، یا در کمین زن همسایه باشم،
то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
پس زن من هم، کنیز مرد دیگری شود. دیگران با او همبستر شوند.
Бо гидота оце, й це провина підсудна,
زیرا این کار جنایت است و عامل آن سزاوار مجازات می‌باشد
бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
و مثل آتشِ سوزانِ دنیای مردگان می‌تواند همه‌چیز مرا از بین ببرد و محصول مرا ریشه‌کن سازد.
Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
اگر شکایت کنیز و غلام خود را علیه خود نشنیده و با آنها از روی انصاف رفتار نکرده باشم،
то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
چطور می‌توانم با خدا روبه‌رو شوم و وقتی‌که از من بازخواست کند، چه جوابی می‌توانم به او بدهم.
Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
زیرا همان خدایی که مرا آفریده، کنیز و غلام مرا هم خلق کرده است.
Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
از کمک به مردم مسکین خودداری نکرده‌ام، بیوه زنی را در حال بیچارگی ترک نکرده‌ام،
Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?
نان خود را به تنهایی نخورده‌ام و آن را همیشه با یتیمان گرسنه قسمت کرده
Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!
و در سراسر عمر خود برای آنها مثل پدری غمخوار بودم و از کودکی، راهنمای بیوه‌زنان بوده‌ام.
Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
اگر می‌دیدم که کسی لباس ندارد و از سرما در خطر است و یا شخص مسکینی برهنه به سر می‌برد،
чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
از پشم گوسفندانم لباس می‌دوختم و به او می‌دادم تا از سردی هوا در امان بوده، از صمیم دل برای من دعا کند و من برکت ببینم.
Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,
اگر به‌خاطر اینکه در دادگاه نفوذ دارم، حق یتیمی را پایمال کرده باشم،
хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!
بازوی من از شانه قطع شود و دستم بشکند.
Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...
چون من از مجازات و عظمت خدا می‌ترسیدم هرگز جرأت نمی‌کردم که به چنین کاری دست بزنم.
Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
به طلا و نقره اعتماد و اتّکا نداشته‌ام
Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
و ثروت زیاد مایهٔ خوشی من نبوده است.
Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,
به آفتاب تابان و مهتاب درخشان دل نبسته‌ام.
то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,
آنها را نپرستیده و از دور نبوسیده‌ام.
це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
زیرا این کار هم گناه است و اگر آن کار را می‌کردم، مستوجب مجازات می‌بودم، چون با این کار، خدای متعال را منکر می‌شدم.
Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?
هرگز از مصیبت دشمنان شاد نشده‌ام و از بلایی که بر سرشان آمده است، خوشحال نبوده‌ام.
Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.
زبان خود را از گناه بازداشته و برای آنها دعای بد نکرده‌ام.
Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?
آنهایی که برای من کار می‌کنند هرگز گرسنه نبوده‌اند.
Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.
هیچ غریبه‌ای را نگذاشته‌ام که شب در کوچه بخوابد، بلکه درِ خانهٔ من، همیشه به روی مسافران باز بوده است.
Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
هیچ‌گاه مثل دیگران سعی نکرده‌ام که از ترسِ سرزنش مردم، گناهان خود را پنهان کنم و خاموش در خانه مانده و بیرون نروم.
Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
هیچ‌گاه مثل دیگران سعی نکرده‌ام که از ترسِ سرزنش مردم، گناهان خود را پنهان کنم و خاموش در خانه مانده و بیرون نروم.
О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
آیا کسی هست که به سخنان من گوش بدهد؟ من قسم می‌خورم که حقیقت را می‌گویم. بگذارید قادر مطلق جواب مرا بگوید، و اتّهاماتی را که علیه من وارد کرده‌اند، نشان بدهد.
Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
من آنها را به گردن می‌گیرم و تاج سر خود می‌سازم.
Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
همهٔ کارهایی را که کرده‌ام، برای او بیان می‌کنم و با سرفرازی در حضور او می‌ایستم.
Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
اگر زمینی را که در آن کشت می‌کنم از مالک اصلی‌اش بزور گرفته باشم،
якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
و از محصول آن بدون قیمت خورده و باعث قتل مالک آن شده باشم،
то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.
در آن زمین به عوض گندم، خار و به جای جو، علف هرزه بروید. سخنان ایّوب پایان گرفت.