Proverbs 6

Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

Min Søn: har du borget for din næste og givet en anden Håndslag,

ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

er du fanget ved dine Læber og bundet ved Mundens Ord,

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

gør så dette, min Søn, og red dig, nu du er kommet i Næstens Hånd: Gå hen uden Tøven, træng ind på din Næste;

не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

und ikke dine Øjne Søvn, ej heller dine Øjenlåg Hvile,

рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

red dig som en Gazel af Snaren, som en Fugl af Fuglefængerens Hånd.

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

Gå hen til Myren, du lade, se dens Færd og bliv viis.

нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

Skønt uden Fyrste, Foged og Styrer,

вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

sørger den dog om Somren for Æde og sanker sin Føde i Høst.

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

Hvor længe vil du ligge, du lade, når står du op af din Søvn?

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

Lidt Søvn endnu, lidt Blund, lidt Hvile med samlagte Hænder:

і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

som en Stimand kommer da Fattigdom over dig, Trang som en skjoldvæbnet Mand.

Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

En Nidding, en ussel Mand er den, som vandrer med Falskhed i Munden,

він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

som blinker med Øjet, skraber med Foden og giver Tegn med Fingrene,

в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

som smeder Rænker i Hjertet og altid kun ypper Kiv;

тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

derfor kommer hans Undergang brat, han knuses på Stedet, kan ikke læges.

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

Seks Ting hader HERREN, syv er hans Sjæl en Gru:

очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

Stolte Øjne, Løgnetunge, Hænder, der udgyder uskyldigt Blod,

серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

et Hjerte, der udtænker onde Råd, Fødder, der haster og iler til ondt,

свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

falsk Vidne, der farer med Løgn, og den, som sætter Splid mellem Brødre.

Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

Min Søn, tag Vare på din Faders Bud, opgiv ikke din Moders Belæring,

Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

bind dem altid på dit Hjerte, knyt dem fast om din Hals;

Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

på din Vandring lede den dig, på dit Leje vogte den dig, den tale dig til, når du vågner;

Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

thi Budet er en Lygte, Læren Lys, og Tugtens Revselse Livets Vej

щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

for at vogte dig for Andenmands Hustru, for fremmed Kvindes sleske Tunge!

Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

Attrå ej i dit Hjerte hendes Skønhed, hendes Blik besnære dig ej!

бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

Thi en Skøge får man blot for et Brød, men Andenmands Hustru fanger dyrebar Sjæl.

Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

Kan nogen bære Ild i sin Brystfold, uden at Klæderne brænder?

Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

Kan man vandre på glødende Kul, uden at Fødderne svides?

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

Så er det at gå ind til sin Næstes Hustru; ingen, der rører hende, slipper for Straf.

Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

Ringeagter man ikke Tyven, når han stjæler fot at stille sin Sult?

та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

Om han gribes, må han syvfold bøde og afgive alt sit Huses Gods.

Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

Afsindig er den, der boler med hende, kun en Selvmorder handler så;

побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

han opnår Hug og Skændsel, og aldrig udslettes hans Skam.

бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

Thi Skinsyge vækker Mandens Vrede, han skåner ikke på Hævnens Dag;

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!

ingen Bøde tager han god; store Tilbud rører ham ikke.