Job 39

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Знаеш ли времето, когато раждат дивите кози по канарите? Забелязваш ли кога раждат кошутите?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

Броиш ли колко месеца изпълват и знаеш ли времето на раждането им?

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Навеждат се, раждат малките си, от болките си се освобождават.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Малките им заякват, растат в полето, излизат и не се връщат при тях.

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

Кой е пуснал на свобода дивото магаре и е развързал връзките на дивия осел,

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

за когото съм направил пустинята за дом и солената земя за негово жилище?

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

То се присмива на градския шум, не чува виковете на водача.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Планините, които обикаля, са негово пасбище и търси всякаква зеленина.

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Ще иска ли да ти работи дивото говедо, или ще пренощува ли в яслите ти?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Ще впрегнеш ли дивото говедо с въжета на браздата и ще браносва ли то долините след теб?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Ще му се довериш ли, защото силата му е голяма, и ще повериш ли труда си на него?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Ще разчиташ ли на него да ти прибере реколтата, да я събере в хармана ти?

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

Весело пляскат крилата на камилоптицата — те крила и пера на щъркел ли са?

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

Защото тя оставя яйцата си на земята и ги топли в пръстта,

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

и забравя, че крак може да ги смаже, или че див звяр може да ги стъпче.

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

С малките си се държи жестоко, като че не са нейни; труди се напразно и не я е грижа,

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

понеже Бог я е лишил от мъдрост, не й е разум отредил.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Във времето, когато се изправи, тя се присмива на коня и на ездача му.

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Ти ли си дал сила на коня и облякъл шията му с грива?

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Ти ли го караш да скача като скакалец? Неговото великолепно пръхтене е ужасно.

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

Рови с крак в долината и ликува в силата си; излиза срещу оръжията;

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

присмива се на страха и не се бои, нито се обръща назад от меча;

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

тулът дрънчи срещу него, острие на копие и ятаган.

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

С буйство и ярост той препуска по земята и не спира при гласа на тръбата.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Щом засвири тръбата, той казва: О-хо! — и отдалеч подушва боя, гръмовния зов на военачалниците и бойния вик.

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

Чрез твоя разум ли лети нагоре ястребът, простирайки крилете си на юг?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

При твоята заповед ли се издига орелът и прави гнездото си нависоко?

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

Той живее на канарите, обитава на скалисти зъбери и непристъпни места.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

Оттам съзира плячката, очите му я виждат отдалеч.

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

Малките му също смучат кръв, и където има убити, там е той.