Job 31

J'avais fait un pacte avec mes yeux, Et je n'aurais pas arrêté mes regards sur une vierge.

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

Quelle part Dieu m'eût-il réservée d'en haut? Quel héritage le Tout-Puissant m'eût-il envoyé des cieux?

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

La ruine n'est-elle pas pour le méchant, Et le malheur pour ceux qui commettent l'iniquité?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

Dieu n'a-t-il pas connu mes voies? N'a-t-il pas compté tous mes pas?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Si j'ai marché dans le mensonge, Si mon pied a couru vers la fraude,

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

Que Dieu me pèse dans des balances justes, Et il reconnaîtra mon intégrité!

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

Si mon pas s'est détourné du droit chemin, Si mon coeur a suivi mes yeux, Si quelque souillure s'est attachée à mes mains,

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

Que je sème et qu'un autre moissonne, Et que mes rejetons soient déracinés!

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Si mon coeur a été séduit par une femme, Si j'ai fait le guet à la porte de mon prochain,

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

Que ma femme tourne la meule pour un autre, Et que d'autres la déshonorent!

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

Car c'est un crime, Un forfait que punissent les juges;

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

C'est un feu qui dévore jusqu'à la ruine, Et qui aurait détruit toute ma richesse.

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

Si j'ai méprisé le droit de mon serviteur ou de ma servante Lorsqu'ils étaient en contestation avec moi,

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

Qu'ai-je à faire, quand Dieu se lève? Qu'ai-je à répondre, quand il châtie?

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

Celui qui m'a créé dans le ventre de ma mère ne l'a-t-il pas créé? Le même Dieu ne nous a-t-il pas formés dans le sein maternel?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Si j'ai refusé aux pauvres ce qu'ils demandaient, Si j'ai fait languir les yeux de la veuve,

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

Si j'ai mangé seul mon pain, Sans que l'orphelin en ait eu sa part,

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

Moi qui l'ai dès ma jeunesse élevé comme un père, Moi qui dès ma naissance ai soutenu la veuve;

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

Si j'ai vu le malheureux manquer de vêtements, L'indigent n'avoir point de couverture,

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

Sans que ses reins m'aient béni, Sans qu'il ait été réchauffé par la toison de mes agneaux;

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

Si j'ai levé la main contre l'orphelin, Parce que je me sentais un appui dans les juges;

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

Que mon épaule se détache de sa jointure, Que mon bras tombe et qu'il se brise!

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

Car les châtiments de Dieu m'épouvantent, Et je ne puis rien devant sa majesté.

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

Si j'ai mis dans l'or ma confiance, Si j'ai dit à l'or: Tu es mon espoir;

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

Si je me suis réjoui de la grandeur de mes biens, De la quantité des richesses que j'avais acquises;

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

Si j'ai regardé le soleil quand il brillait, La lune quand elle s'avançait majestueuse,

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

Et si mon coeur s'est laissé séduire en secret, Si ma main s'est portée sur ma bouche;

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

C'est encore un crime que doivent punir les juges, Et j'aurais renié le Dieu d'en haut!

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

Si j'ai été joyeux du malheur de mon ennemi, Si j'ai sauté d'allégresse quand les revers l'ont atteint,

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

Moi qui n'ai pas permis à ma langue de pécher, De demander sa mort avec imprécation;

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

Si les gens de ma tente ne disaient pas: Où est celui qui n'a pas été rassasié de sa viande?

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

Si l'étranger passait la nuit dehors, Si je n'ouvrais pas ma porte au voyageur;

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

Si, comme les hommes, j'ai caché mes transgressions, Et renfermé mes iniquités dans mon sein,

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

Parce que j'avais peur de la multitude, Parce que je craignais le mépris des familles, Me tenant à l'écart et n'osant franchir ma porte...

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Oh! qui me fera trouver quelqu'un qui m'écoute? Voilà ma défense toute signée: Que le Tout-Puissant me réponde! Qui me donnera la plainte écrite par mon adversaire?

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

Je porterai son écrit sur mon épaule, Je l'attacherai sur mon front comme une couronne;

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

Je lui rendrai compte de tous mes pas, Je m'approcherai de lui comme un prince.

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

Si ma terre crie contre moi, Et que ses sillons versent des larmes;

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

Si j'en ai mangé le produit sans l'avoir payée, Et que j'aie attristé l'âme de ses anciens maîtres;

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

Qu'il y croisse des épines au lieu de froment, Et de l'ivraie au lieu d'orge! Fin des paroles de Job.

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.