Job 32

Ces trois hommes cessèrent de répondre à Job, parce qu'il se regardait comme juste.

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Alors s'enflamma de colère Elihu, fils de Barakeel de Buz, de la famille de Ram. Sa colère s'enflamma contre Job, parce qu'il se disait juste devant Dieu.

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Et sa colère s'enflamma contre ses trois amis, parce qu'ils ne trouvaient rien à répondre et que néanmoins ils condamnaient Job.

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Comme ils étaient plus âgés que lui, Elihu avait attendu jusqu'à ce moment pour parler à Job.

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Mais, voyant qu'il n'y avait plus de réponse dans la bouche de ces trois hommes, Elihu s'enflamma de colère.

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

Et Elihu, fils de Barakeel de Buz, prit la parole et dit: Je suis jeune, et vous êtes des vieillards; C'est pourquoi j'ai craint, j'ai redouté De vous faire connaître mon sentiment.

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

Je disais en moi-même: Les jours parleront, Le grand nombre des années enseignera la sagesse.

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

Mais en réalité, dans l'homme, c'est l'esprit, Le souffle du Tout-Puissant, qui donne l'intelligence;

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Ce n'est pas l'âge qui procure la sagesse, Ce n'est pas la vieillesse qui rend capable de juger.

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Voilà pourquoi je dis: Ecoute! Moi aussi, j'exposerai ma pensée.

Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

J'ai attendu la fin de vos discours, J'ai suivi vos raisonnements, Votre examen des paroles de Job.

Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

Je vous ai donné toute mon attention; Et voici, aucun de vous ne l'a convaincu, Aucun n'a réfuté ses paroles.

І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

Ne dites pas cependant: En lui nous avons trouvé la sagesse; C'est Dieu qui peut le confondre, ce n'est pas un homme!

Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

Il ne s'est pas adressé directement à moi: Aussi lui répondrai-je tout autrement que vous.

Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Ils ont peur, ils ne répondent plus! Ils ont la parole coupée!

Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

J'ai attendu qu'ils eussent fini leurs discours, Qu'ils s'arrêtassent et ne sussent que répliquer.

Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

A mon tour, je veux répondre aussi, Je veux dire aussi ce que je pense.

Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

Car je suis plein de paroles, L'esprit me presse au dedans de moi;

Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

Mon intérieur est comme un vin qui n'a pas d'issue, Comme des outres neuves qui vont éclater.

Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

Je parlerai pour respirer à l'aise, J'ouvrirai mes lèvres et je répondrai.

Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

Je n'aurai point égard à l'apparence, Et je ne flatterai personne;

На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

Car je ne sais pas flatter: Mon créateur m'enlèverait bien vite.

бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!