Job 31

Mi faris interligon kun miaj okuloj, Ke mi ne atentu virgulinon.
Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
Kia estas la parto, kiun donas Dio de supre? Kaj kion destinas la Plejpotenculo el la altaj sferoj?
І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?
Ĉu ne malfeliĉon al malpiulo, Kaj forpuŝon de malbonagantoj?
Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?
Ĉu Li ne vidas mian konduton, Ne kalkulas ĉiujn miajn paŝojn?
Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?
Ĉu mi iradis en malvero, Kaj miaj piedoj rapidis al trompo?
Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,
Li pesu min per justa pesilo, Kaj tiam Dio konvinkiĝos pri mia senkulpeco.
то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
Se mia paŝo forkliniĝis de la vojo, Se mia koro sekvis miajn okulojn, Kaj se al mia mano algluiĝis makulo:
Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
Tiam mi semu kaj alia manĝu, Kaj mia idaro elradikiĝu.
то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
Se mia koro forlogiĝis al virino, Kaj mi kaŝe atendis ĉe la pordo de mia amiko:
Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
Tiam mia edzino estu adultigata de aliulo, Kaj aliuloj kliniĝu super ŝi.
то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
Ĉar tio estus malvirto, Tio estus krimo, kiun devas puni juĝistoj.
Бо гидота оце, й це провина підсудна,
Tio estas fajro, kiu ekstermas ĝis la abismo, Kaj mian tutan akiritaĵon ĝi elradikigus.
бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
Ĉu mi malŝatis la rajton de mia servisto aŭ de mia servistino, Kiam ili havis juĝan aferon kun mi?
Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
Tiam kion mi farus, kiam Dio leviĝus? Kaj kion mi respondus al Li, kiam Li esplordemandus?
то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
Lin kreis ja Tiu sama, kiu kreis min en la ventro, Kaj Tiu sama pretigis en la ventro ankaŭ lin.
Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
Ĉu mi rifuzis la deziron de senhavuloj? Aŭ ĉu mi turmentis la okulojn de vidvino?
Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
Ĉu mian panpecon mi manĝis sola? Ĉu ne manĝis de ĝi ankaŭ orfo?
Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?
Ĉar detempe de mia juneco mi estis kiel patro, Kaj de post la eliro el la ventro de mia patrino mi estis gvidisto.
Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!
Kiam mi vidis malfeliĉulon sen vesto Kaj malriĉulon sen kovro,
Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
Ĉu tiam ne benis min liaj lumboj, Ĉu li ne estis varmigata per la lano de miaj ŝafoj?
чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
Se mi levis mian manon kontraŭ orfon, Ĉar mi vidis en la pordego helpon al mi,
Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,
En tia okazo mia ŝultro defalu de la dorso, Kaj mia brako rompiĝu de kano.
хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!
Ĉar mi timas la punon de Dio, Kaj ĝian pezon mi ne povus elteni.
Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...
Ĉu mi faris la oron mia espero, Kaj la orbulon mi nomis mia fido?
Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
Ĉu mi ĝojis, ke mia riĉeco estas granda Kaj ke mia mano multe akiris?
Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
Kiam mi vidis la lumon brilantan Kaj la lunon majeste irantan,
Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,
Ĉu tiam sekrete forlogiĝis mia koro Kaj mi sendis kisojn per mia mano?
то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,
Ankaŭ tio estus krimo juĝinda, Ĉar mi forneus per tio Dion en la alto.
це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
Ĉu mi ĝojis pri malfeliĉo de mia malamiko? Aŭ ĉu mi estis ravita, se lin trafis malbono?
Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?
Mi ne permesis al mia gorĝo peki Per eldiro de malbeno kontraŭ lia animo.
Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.
Ĉu la homoj de mia tendo ne diris: Ho, se oni ne satiĝus de lia karno!
Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?
Ne noktis fremdulo sur la strato; Miajn pordojn mi malfermadis al migrantoj.
Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.
Ĉu mi hommaniere kovradis miajn kulpojn, Por kaŝi en mia brusto miajn pekojn?
Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
En tia okazo mi timus grandan homamason, Kaj malestimo de familioj min timigus; Mi silentus, kaj ne elirus ekster la pordon.
Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
Ho, se iu aŭskultus min! Jen estas mia signo; la Plejpotenculo respondu al mi. Se mia akuzanto skribus libron,
О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
Mi portus ĝin sur mia ŝultro, Mi metus ĝin sur min kiel kronon,
Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
Mi raportus al li pri la nombro de miaj paŝoj; Mi alproksimiĝus al li kiel al princo.
Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
Se mia lando kriis kontraŭ mi, Kaj ĝiaj sulkoj ploris,
Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
Se ĝiajn fruktojn mi manĝis senpage, Kaj mi afliktis la animon de ĝiaj mastroj:
якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
Tiam anstataŭ tritiko kresku por mi kardo, Kaj anstataŭ hordeo dornoj. Finiĝis la paroloj de Ijob.
то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.