Job 31

31:1

Jeg sluttede en Pagt med mit Øje om ikke at se på en Jomfru;

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

31:2

hvad var ellers min Lod fra Gud hist oppe, den Arv, den Almægtige gav fra det høje?

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

31:3

Har ikke den lovløse Vanheld i Vente, Udådsmændene Modgang?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

31:4

Ser han ej mine Veje og tæller alle mine Skridt?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

31:5

Har jeg holdt til med Løgn, og hasted min Fod til Svig

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

31:6

på Rettens Vægtskål veje han mig, så Gud kan kende min Uskyld

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

31:7

er mit Skridt bøjet af fra Vejen, og har mit Hjerte fulgt mine Øjne, hang noget ved mine Hænder,

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

31:8

da gid jeg må så og en anden fortære, og hvad jeg planted, oprykkes med Rode!

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

31:9

Blev jeg en Dåre på Grund at en Kvinde, og har jeg luret ved Næstens Dør,

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

31:10

så dreje min Hustru Kværn for en anden, og andre bøje sig over hende!

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

31:11

Thi sligt var Skændselsdåd, Brøde, der drages for Retten,

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

31:12

ja, Ild, der æder til Afgrunden og sætter hele min Høst i Brand!

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

31:13

Har jeg ringeagtet min Træls og min Trælkvindes Ret, når de trættede med mig,

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

31:14

hvad skulde jeg da gøre, når Gud stod op, hvad skulde jeg svare, når han så efter?

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

31:15

Har ikke min Skaber skabt ham i Moders Skød, har en og samme ej dannet os begge i Moders Liv?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

31:16

Har jeg afslået ringes Ønske, ladet Enkens Øjne vansmægte,

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

31:17

var jeg ene om at spise mit Brød, har den faderløse ej spist deraf

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

31:18

nej, fra Barnsben fostred jeg ham som en Fader, jeg ledede hende fra min Moders Skød.

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

31:19

Har jeg set en Stakkel blottet for Klæder, en fattig savne et Tæppe

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

31:20

visselig nej, hans Hofter velsigned mig, når han varmed sig i Uld af mine Lam.

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

31:21

Har jeg løftet min Bånd mod en faderløs, fordi jeg var vis på Medhold i Retten,

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

31:22

så falde min Skulder fra Nakken, så rykkes min Arm af Led!

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

31:23

Thi Guds Rædsel var kommet over mig, og når han rejste sig, magted jeg intet!

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

31:24

Har jeg slået min Lid til Guld, kaldt det rene Guld min Fortrøstning,

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

31:25

var det min Glæde, at Rigdommen voksed, og at min Hånd fik sanket så meget,

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

31:26

så jeg, hvorledes Sollyset stråled, eller den herligt skridende Måne,

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

31:27

og lod mit Hjerte sig dåre i Løn, så jeg hylded dem med Kys på min Hånd

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

31:28

også det var Brøde, der drages for Retten, thi da fornægted jeg Gud hist oppe.

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

31:29

Var min Avindsmands Fald min Glæd jubled jeg, når han ramtes af Vanheld

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

31:30

nej, jeg tillod ikke min Gane at synde, så jeg bandende kræved hans Sjæl.

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

31:31

Har min Husfælle ej måttet sige: "Hvem mættedes ej af Kød fra hans Bord"

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

31:32

nej, den fremmede lå ej ude om Natten, jeg åbned min Dør for Vandringsmænd.

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

31:33

Har jeg skjult mine Synder, som Mennesker gør, så jeg dulgte min Brøde i Brystet

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

31:34

af Frygt for den store Hob, af Angst for Stamfrænders Ringeagt, så jeg blev inden Døre i Stilhed!

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

31:35

Ak, var der dog en, der hørte på mig! Her er mit Bomærke - lad den Almægtige svare! Havde jeg blot min Modparts Indlæg!

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

31:36

Sandelig, tog jeg det på min Skulder, kransed mit Hoved dermed som en Krone,

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

31:37

svared ham for hvert eneste Skridt og mødte ham som en Fyrste.

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

31:38

Har min Mark måttet skrige over mig og alle Furerne græde,

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

31:39

har jeg tæret dens Kraft uden Vederlag, udslukt dens Ejeres Liv,

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

31:40

så gro der Tjørn for Hvede og Ukrudt i Stedet for Byg! Her ender Jobs Ord.

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.