Psalms 73

quia aemulatus sum contra iniquos pacem impiorum videns

Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

quod non recogitaverint de morte sua et firma sint vestibula eorum

А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

in labore hominum non sunt et cum hominibus non flagellabuntur

бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

ideo nutriti sunt ad superbiam circumdederunt iniquitatem sibi

бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

processerunt a pinguidine oculi eorum transierunt cogitationes cordis

на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

inriserunt et locuti sunt in malitia calumniam de excelso loquentes

Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

posuerunt in caelo os suum et lingua eorum deambulavit in terra

вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

propterea convertetur populus eius hic et quis plenus invenietur in eis

сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

et dixerunt quomodo novit Deus et si est scientia in Excelso

свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

ecce isti impii et abundantes in saeculo multiplicaverunt divitias

Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

ergone frustra mundavi cor meum et lavi in innocentia manus meas

та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

et fui flagellatus tota die et increpatio mea in matutinis

як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

dixi si narravero sic ecce generationem filiorum tuorum reliqui

Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

et cogitavi ut intellegerem istud labor est in oculis meis

і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

donec veniam ad sanctuaria Dei intellegam in novissimo eorum

Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

verumtamen in lubrico posuisti eos deiecisti eos ad interitum

і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

quomodo vastati sunt subito defecerunt consumpti sunt quasi non sint

аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

quasi somnium evigilantis Domine in civitate tua imaginem eorum ad nihilum rediges

направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

quia contractum est cor meum et lumbi mei velut ignis fumigans

Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

et ego insipiens et nescius

Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

quasi iumentum factus sum apud te et eram semper tecum

Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

et tenebas manum dexteram meam in consilium tuum deduces me et postea in gloria suscipies me

а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

quid mihi est in caelo et tecum nolui in terra

Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

consumpta est caro mea et cor meum robur cordis mei et pars mea Deus in aeternum

Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

quia ecce qui elongant se a te peribunt perdidisti omnem fornicantem a te

Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

mihi autem adpropinquare Deo bonum est posui in Domino Deo spem meam ut narrem omnes adnuntiationes tuas

Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

eruditionis Asaph ut quid Deus reppulisti in finem fumavit furor tuus in gregem pascuae tuae

бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

recordare congregationis tuae quam possedisti ab initio et redemisti virgam hereditatis tuae montis Sion in quo habitasti

А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!