Psalms 73

Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

Tanrı gerçekten İsrail’e, Yüreği temiz olanlara karşı iyidir.

А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

Ama benim ayaklarım neredeyse tökezlemiş, Adımlarım az kalsın kaymıştı.

бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

Çünkü kötülerin gönencini gördükçe, Küstahları kıskanıyordum.

бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

Onlar acı nedir bilmezler, Bedenleri sağlıklı ve semizdir.

на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

Başkalarının derdini bilmez, Onlar gibi çile çekmezler.

Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

Bu yüzden gurur onların gerdanlığı, Zorbalık onları örten bir giysi gibidir.

вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

Şişmanlıktan gözleri dışarı fırlar, İçleri kötülük kazanı gibi kaynar.

сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

İnsanlarla eğlenir, kötü niyetle konuşur, Tepeden bakar, baskıyla tehdit ederler.

свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

Göklere karşı ağızlarını açarlar, Boş sözleri yeryüzünü dolaşır.

Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

Bu yüzden halk onlardan yana döner, Sözlerini ağzı açık dinler.

та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

Derler ki, “Tanrı nasıl bilir? Bilgisi var mı Yüceler Yücesi’nin?”

як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

İşte böyledir kötüler, Hep tasasız, sürekli varlıklarını artırırlar.

Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

Anlaşılan boş yere yüreğimi temiz tutmuşum, Ellerimi yıkamışım suçsuzum diye.

і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

Gün boyu içim içimi yiyor, Her sabah azap çekiyorum.

Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

“Ben de onlar gibi konuşayım” deseydim, Senin çocuklarına ihanet etmiş olurdum.

і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

Bunu anlamak için düşündüğümde, Zor geldi bana,

аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

Tanrı’nın Tapınağı’na girene dek; O zaman anladım sonlarının ne olacağını.

направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

Gerçekten onları kaygan yere koyuyor, Yıkıma sürüklüyorsun.

Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

Nasıl da bir anda yok oluyor, Siliniveriyorlar dehşet içinde!

Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

Uyanan birisi için rüya nasılsa, Sen de uyanınca, ya Rab, Hor göreceksin onların görüntüsünü.

Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

Kalbim kırıldığında, İçim acı dolduğunda,

а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

Akılsız ve bilgisizdim, Karşında bir hayvan gibi.

Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

Yine de sürekli seninleyim, Sağ elimden tutarsın beni.

Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

Öğütlerinle yol gösterir, Beni sonunda yüceliğe eriştirirsin.

Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

Senden başka kimim var göklerde? İstemem senden başkasını yeryüzünde.

Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

Bedenim ve yüreğim tükenebilir, Ama Tanrı yüreğimde güç, Bana düşen paydır sonsuza dek.

бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

Kuşkusuz yok olacak senden uzak duranlar, Ortadan kaldıracaksın sana vefasızlık edenleri.

А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

Ama benim için en iyisi Tanrı’ya yakın olmaktır; Bütün işlerini duyurayım diye Sığınak yaptım Egemen RAB’bi kendime.