Job 31

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

Efa nampanekeko ny masoko; Koa hataoko ahoana indray no fijery zazavavy?

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

Fa raha izany, dia inona no anjara avy amin'Andriamanitra any ambony. Sy lova avy amin'ny Tsitoha any amin'ny avo?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

Moa tsy loza va no manjo ny ratsy fanahy? Ary tsy fahoriana va no mahazo ny mpanao ratsy?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Moa tsy Andriamanitra va no mijery ny lalako ka manisa ny diako rehetra?

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

Raha tàhiny nandeha tamin'ny fitaka aho na niezaka tamin'ny fahafetsena.

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

(Enga anie ka holanjain'Andriamanitra eo amin'ny mizanan'ny fahamarinana aho! Dia ho fantany ny tsi-fananako tsiny);

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

Raha tàhiny nivily niala tamin'ny lalana ny diako, na nanaraka ny masoko ny foko, na nisy tsiny niraikitra tamin'ny tanako:

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Dia aoka hamafy aho, fa olon-kafa no hihinana, ary aoka ho fongotra izay amboleko.

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

Raha tahìny adala tamin'ny vadin'olona ny foko, ka namitsaka teo am-baravaran'ny namako aho,

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

Dia aoka kosa ny vadiko halain'ny sasany, ary aoka olon-kafa no handry aminy.

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

Fa fahavetavetana izany, eny, heloka tokony hotsarain'ny mpitsara;

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

Fa afo mandevona hatrany amin'ny fandringanana izany ka hanongotra ny vokatro rehetra.

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

Raha tàhiny aho nandà ny rariny izay an'ny ankizilahiko na ny ankizivaviko, raha nifamaly tamiko izy,

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

Dia inona no hataoko, raha hitsangana Andriamanitra? Ary ahoana no havaliko Azy, raha handinika Izy?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Fa moa tsy Izay nanao ahy tany an-kibo ihany va no nanao azy koa? Ary tsy Iray ihany va no namorona anay tany am-bohoka?

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

Raha tàhiny aho nandà Izay nirin'ny malahelo ka nahapahina ny mason'ny mpitondratena,

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

Na nihinana ny sombin-kaniko irery, ka tsy mba nihinanan'ny kamboty

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

(Fa tsy izany, fa hatry ny fony mbola tanora aho, dia notezaina teo amiko tahaka ny zanaka ny kamboty, Ary nitondra ny mpitondratena hatrany an-kibon-dreniko aho);

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

Raha tàhiny aho nahita olona efa ho faty noho ny tsi-fananan-damba. Na malahelo tsy manan-kitafy,

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

Koa tsy nankasitraka ahy ny tenany, ary tsy nanafàna azy ny volon'ondriko;

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

Raha tahìny aho naninjitra ny tanako hampahory ny kamboty, saingy hitako fa nisy niandany tamiko teo am-bavahady:

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

Dia aoka ny foto-tsandriko hitsoaka hiala amin'ny rangomainako, eny, aoka ny sandriko ho latsaka hiala amin'ny taolam-panaviko.

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

Fa mampahatahotra ahy ny loza avy amin'Andriamanitra, ka tsy mahavita na inona na inona aho noho ny fahalehibiazany.

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

Raha tàhiny aho nanao ny volamena ho fanantenako, na nanonona ny volamena tsara hoe: Ry tokiko ô;

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

Raha tàhiny ho nifaly noho ny haben'ny fananako sy noho ny nahazoan'ny tanako harena betsaka;

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

Raha tàhiny aho nijery ny masoandro, raha namirapiratra izy, na ny volana, raha nandeha tamin'ny fangarangarany izy,

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

Ka voafitaka mangingina ny foko, ary nanoroka ny tanako ny vavako

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

(Dia heloka hanamelohan'ny mpitsara koa izany; Fa ho nihatsaravelatsihy tamin'Andriamanitra Izay any ambony aho);

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

Raha tàhiny aho nifaly noho ny loza nanjo izay nankahala ahy, na nibitabitaka, raha nozoim-pahoriana izy

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

(Tsia, fa tsy navelako hanota akory ny vavako hangataka ozona hanjo azy);

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

Raha tàhiny ny tao an-daiko tsy nanao hoe: Iza moa no tsy voky tamin'ny henany?

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

Ny vahiny aza tsy nandry teny alatrano; Fa novohako ny varavarako manatrika ny lalana;

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

Raha tàhiny aho mba nanarona ny fahadisoako tahaka an'i Adama ka nanafina ny heloko tato an-tratrako,

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Satria nampihorohoro ny foko ny vahoaka maro be, ary natahotra aho, fandrao hamavoin'ny fokon'olona, ka dia namitsaka, fa tsy sahy nivoaka ny varavarana

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

Enga anie ka hisy hihaino ahy! Indro ny soniako! Enga anie ka hamaly ahy ny Tsitoha! Indro ny taratasy voasoratr'ilay manana ady amiko!

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

Hataoko eny an-tsoroko tokoa izany ary hafehiko amiko ho satro-boninahitra.

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

Ny isan'ny diako dia hambarako aminy, ary tahaka ny fanakon'ny zanak'andriana no hanatonako Azy.

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

Raha tàhiny mitaraina hiampanga ahy ny taniko, ka miara-mitomany ny vavasako;

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

Raha tàhiny aho nihinana ny vokatra, nefa tsy nandoa ny vidiny.Na nanao izay hahafaty ny ain'ny tompony:

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

Dia aoka ny tsilo no haniry hisolo ny vary tritika. Ary ny ahi-dratsy hisolo ny vary hordea. Tapitra ny tenin'i Joba.