Job 31

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

I made a covenant with mine eyes; why then should I think upon a maid?

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

For what portion of God is there from above? and what inheritance of the Almighty from on high?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

Is not destruction to the wicked? and a strange punishment to the workers of iniquity?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Doth not he see my ways, and count all my steps?

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

If I have walked with vanity, or if my foot hath hasted to deceit;

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

Let me be weighed in an even balance, that God may know mine integrity.

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

If my step hath turned out of the way, and mine heart walked after mine eyes, and if any blot hath cleaved to mine hands;

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Then let me sow, and let another eat; yea, let my offspring be rooted out.

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

If mine heart have been deceived by a woman, or if I have laid wait at my neighbour's door;

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

Then let my wife grind unto another, and let others bow down upon her.

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

For this is an heinous crime; yea, it is an iniquity to be punished by the judges.

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

For it is a fire that consumeth to destruction, and would root out all mine increase.

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

If I did despise the cause of my manservant or of my maidservant, when they contended with me;

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

What then shall I do when God riseth up? and when he visiteth, what shall I answer him?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Did not he that made me in the womb make him? and did not one fashion us in the womb?

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

If I have withheld the poor from their desire, or have caused the eyes of the widow to fail;

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

Or have eaten my morsel myself alone, and the fatherless hath not eaten thereof;

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

(For from my youth he was brought up with me, as with a father, and I have guided her from my mother's womb;)

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

If I have seen any perish for want of clothing, or any poor without covering;

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

If his loins have not blessed me, and if he were not warmed with the fleece of my sheep;

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

If I have lifted up my hand against the fatherless, when I saw my help in the gate:

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

Then let mine arm fall from my shoulder blade, and mine arm be broken from the bone.

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

For destruction from God was a terror to me, and by reason of his highness I could not endure.

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

If I have made gold my hope, or have said to the fine gold, Thou art my confidence;

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

If I rejoiced because my wealth was great, and because mine hand had gotten much;

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

If I beheld the sun when it shined, or the moon walking in brightness;

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

And my heart hath been secretly enticed, or my mouth hath kissed my hand:

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

This also were an iniquity to be punished by the judge: for I should have denied the God that is above.

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

If I rejoiced at the destruction of him that hated me, or lifted up myself when evil found him:

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

Neither have I suffered my mouth to sin by wishing a curse to his soul.

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

If the men of my tabernacle said not, Oh that we had of his flesh! we cannot be satisfied.

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

The stranger did not lodge in the street: but I opened my doors to the traveller.

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

If I covered my transgressions as Adam, by hiding mine iniquity in my bosom:

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Did I fear a great multitude, or did the contempt of families terrify me, that I kept silence, and went not out of the door?

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

Oh that one would hear me! behold, my desire is, that the Almighty would answer me, and that mine adversary had written a book.

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

Surely I would take it upon my shoulder, and bind it as a crown to me.

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

I would declare unto him the number of my steps; as a prince would I go near unto him.

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

If my land cry against me, or that the furrows likewise thereof complain;

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

If I have eaten the fruits thereof without money, or have caused the owners thereof to lose their life:

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

Let thistles grow instead of wheat, and cockle instead of barley. The words of Job are ended.