Psalms 73

Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

Salmo di Asaf. Certo, Iddio è buono verso Israele, verso quelli che son puri di cuore.

А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

Ma, quant’è a me, quasi inciamparono i miei piedi; poco mancò che i miei passi non sdrucciolassero.

бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

Poiché io portavo invidia agli orgogliosi, vedendo la prosperità degli empi.

бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

Poiché per loro non vi son dolori, il loro corpo è sano e pingue.

на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

Non sono travagliati come gli altri mortali, né son colpiti come gli altri uomini.

Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

Perciò la superbia li cinge a guisa di collana, la violenza li cuopre a guisa di vestito.

вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

Dal loro cuore insensibile esce l’iniquità; le immaginazioni del cuor loro traboccano.

сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

Sbeffeggiano e malvagiamente ragionan d’opprimere; parlano altezzosamente.

свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

Metton la loro bocca nel cielo, e la loro lingua passeggia per la terra.

Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

Perciò il popolo si volge dalla loro parte, e beve copiosamente alla loro sorgente,

та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

e dice: Com’è possibile che Dio sappia ogni cosa, che vi sia conoscenza nell’Altissimo?

як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

Ecco, costoro sono empi: eppure, tranquilli sempre, essi accrescono i loro averi.

Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

Invano dunque ho purificato il mio cuore, e ho lavato le mie mani nell’innocenza!

і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

Poiché son percosso ogni giorno, e il mio castigo si rinnova ogni mattina.

Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

Se avessi detto: Parlerò a quel modo, ecco, sarei stato infedele alla schiatta de’ tuoi figliuoli.

і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

Ho voluto riflettere per intender questo, ma la cosa mi è parsa molto ardua,

аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

finché non sono entrato nel santuario di Dio, e non ho considerata la fine di costoro.

направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

Certo, tu li metti in luoghi sdrucciolevoli, tu li fai cadere in rovina.

Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

Come sono stati distrutti in un momento, portati via, consumati per casi spaventevoli!

Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

Come avviene d’un sogno quand’uno si sveglia, così tu, o Signore, quando ti desterai, sprezzerai la loro vana apparenza.

Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

Quando il mio cuore s’inacerbiva ed io mi sentivo trafitto internamente,

а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

ero insensato e senza conoscimento; io ero verso di te come una bestia.

Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

Ma pure, io resto del continuo con te; tu m’hai preso per la man destra;

Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

tu mi condurrai col tuo consiglio, e poi mi riceverai in gloria.

Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

Chi ho io in cielo fuori di te? E sulla terra non desidero che te.

Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

La mia carne e il mio cuore posson venir meno, ma Dio è la ròcca del mio cuore e la mia parte in eterno.

бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

Poiché, ecco, quelli che s’allontanan da te periranno; tu distruggi chiunque, fornicando, ti abbandona.

А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

Ma quanto a me, il mio bene è d’accostarmi a Dio; io ho fatto del Signore, dell’Eterno, il mio rifugio, per raccontare, o Dio, tutte le opere tue.