Proverbs 15

Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.

Mildt svar stiller vrede, sårende ord vækker nag.

Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.

Vises Tunge drypper af Kundskab, Dårskab strømmer fra Tåbers Mund.

Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.

Alle Vegne er HERRENs Øjne, de udspejder onde og gode.

Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.

Et Livets Træ er Tungens Mildhed, dens Falskhed giver Hjertesår.

Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.

Dåre lader hånt om sin Faders Tugt, klog er den, som tager Vare på Revselse.

Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.

Den retfærdiges Hus har megen Velstand, den gudløses Høst lægges øde.

Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.

Vises Læber udstrør Kundskab, Tåbers Hjerte er ikke ret.

Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.

Gudløses Offer er HERREN en Gru, retsindiges Bøn har han Velbehag i.

Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.

Den gudløses Færd er HERREN en Gru, han elsker den, der stræber efter Retfærd.

Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.

Streng Tugt er for den, der forlader Vejen; den, der hader Revselse, dør.

Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!

Dødsrige og Afgrund ligger åbne for HERREN, endsige da Menneskebørnenes Hjerter.

Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.

Spotteren ynder ikke at revses, til Vismænd går han ikke.

Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.

Glad Hjerte giver venligt Ansigt, ved Hjertesorg bliver Modet brudt.

Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.

Den forstandiges Hjerte søger Kundskab, Tåbers Mund lægger Vind på Dårskab.

Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.

Alle den armes Dage er onde, glad Hjerte er stadigt Gæstebud.

Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.

Bedre lidet med HERRENs Frygt end store Skatte med Uro.

Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.

Bedre en Ret Grønt med Kærlighed end fedet Okse og Had derhos.

Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.

Vredladen Mand vækker Splid, sindig Mand stiller Trætte.

Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.

Den lades Vej er spærret af Tjørn, de flittiges Sti er banet.

Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.

Viis Søn glæder sin Fader, Tåbe til Menneske foragter sin Moder.

Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.

Dårskab er Glæde for Mand uden Vid, Mand med Indsigt går lige frem.

Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.

Er der ikke holdt Råd, så mislykkes Planer, de lykkes, når mange rådslår.

Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!

Mand er glad, når hans Mund kan svare, hvor godt er et Ord i rette Tid.

Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.

Den kloge går opad på Livets Vej for at undgå Dødsriget nedentil.

Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.

Hovmodiges Hus river HERREN bort, han fastsætter Enkens Skel.

Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.

Onde Tanker er HERREN en Gru, men hulde Ord er rene.

Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.

Den øder sit Hus, hvem Vinding er alt; men leve skal den, der hader Gave.

Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.

Den retfærdiges Hjerte tænker, før det svarer, gudløses Mund lader ondt strømme ud.

Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.

HERREN er gudløse fjern, men hører retfærdiges Bøn.

Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.

Milde Øjne fryder Hjertet, godt Bud giver Marv i Benene.

Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.

Øret, der lytter til Livsens Revselse, vil gerne dvæle iblandt de vise.

Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.

Hvo Tugt forsmår, lader hånt om sin Sjæl, men Vid fanger den, der lytter til Revselse.

Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.

HERRENs Frygt er Tugt til Visdom, Ydmyghed først og siden Ære.