Proverbs 15

Mildt svar stiller vrede, sårende ord vækker nag.

Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.

Vises Tunge drypper af Kundskab, Dårskab strømmer fra Tåbers Mund.

Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.

Alle Vegne er HERRENs Øjne, de udspejder onde og gode.

Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.

Et Livets Træ er Tungens Mildhed, dens Falskhed giver Hjertesår.

Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.

Dåre lader hånt om sin Faders Tugt, klog er den, som tager Vare på Revselse.

Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.

Den retfærdiges Hus har megen Velstand, den gudløses Høst lægges øde.

Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.

Vises Læber udstrør Kundskab, Tåbers Hjerte er ikke ret.

Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.

Gudløses Offer er HERREN en Gru, retsindiges Bøn har han Velbehag i.

Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.

Den gudløses Færd er HERREN en Gru, han elsker den, der stræber efter Retfærd.

Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.

Streng Tugt er for den, der forlader Vejen; den, der hader Revselse, dør.

Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.

Dødsrige og Afgrund ligger åbne for HERREN, endsige da Menneskebørnenes Hjerter.

Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!

Spotteren ynder ikke at revses, til Vismænd går han ikke.

Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.

Glad Hjerte giver venligt Ansigt, ved Hjertesorg bliver Modet brudt.

Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.

Den forstandiges Hjerte søger Kundskab, Tåbers Mund lægger Vind på Dårskab.

Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.

Alle den armes Dage er onde, glad Hjerte er stadigt Gæstebud.

Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.

Bedre lidet med HERRENs Frygt end store Skatte med Uro.

Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.

Bedre en Ret Grønt med Kærlighed end fedet Okse og Had derhos.

Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.

Vredladen Mand vækker Splid, sindig Mand stiller Trætte.

Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.

Den lades Vej er spærret af Tjørn, de flittiges Sti er banet.

Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.

Viis Søn glæder sin Fader, Tåbe til Menneske foragter sin Moder.

Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.

Dårskab er Glæde for Mand uden Vid, Mand med Indsigt går lige frem.

Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.

Er der ikke holdt Råd, så mislykkes Planer, de lykkes, når mange rådslår.

Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.

Mand er glad, når hans Mund kan svare, hvor godt er et Ord i rette Tid.

Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!

Den kloge går opad på Livets Vej for at undgå Dødsriget nedentil.

Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.

Hovmodiges Hus river HERREN bort, han fastsætter Enkens Skel.

Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.

Onde Tanker er HERREN en Gru, men hulde Ord er rene.

Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.

Den øder sit Hus, hvem Vinding er alt; men leve skal den, der hader Gave.

Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.

Den retfærdiges Hjerte tænker, før det svarer, gudløses Mund lader ondt strømme ud.

Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.

HERREN er gudløse fjern, men hører retfærdiges Bøn.

Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.

Milde Øjne fryder Hjertet, godt Bud giver Marv i Benene.

Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.

Øret, der lytter til Livsens Revselse, vil gerne dvæle iblandt de vise.

Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.

Hvo Tugt forsmår, lader hånt om sin Sjæl, men Vid fanger den, der lytter til Revselse.

Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.

HERRENs Frygt er Tugt til Visdom, Ydmyghed først og siden Ære.

Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.